(044) 239–22–52

(068) 931–66–76

office.gildia.kiev.ua@gmail.com

Новини

Щодо невідповідності окремих питань кваліфікаційного іспиту для кандидатів в аудитори вимогам чинного законодавства

У зв’язку з виявленням в ході підготовки методичних матеріалів для кандитдатів в аудитори очевидних невідповідностей чинному законодавству окремих питань програми іспиту Господарське, цивільне та корпоративне право 2021 Гільдія звернулася до ОСНАД з запитом про надання публічної інформації.

Оскільки перша екземанаційна сессія припадає на 24.09.2021 року, а станом на 13.09.2021 відсутня відповідь на запитання задані Гільдією щодо очевидної невідповідності питань програми діючому станом на 01.01.2021 законодавства публікуємо запит Гільдії та проміжну відповідь ОСНАД.

Для зручності користування всіх зацікавлених осіб – кандидатів публікуємо тут кокретні питання, які фігурують у запиті.

З метою уникнення двозначності та забезпечення повної та всебічної підготовки кандидатів до іспиту, керуючись ст. ст. 1, 3, 5, 14 ЗУ Про доступ до публічної інформації, ст. 15 ЗУ Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, просимо Вас надати розгорнуті відповіді по питанням зазначеним нижче.З метою спрощення розуміння запитань ми наводимо конкретні цитати з програми кваліфікаційного іспиту корпоративне право 2021 і норми діючого станом на 01.01.2021 законодавства.У п. 10 Зазначено «Шахрайство та злочинна поведінка». Водночас, Кримінальний Кодекс України не містить такого поняття як «злочинна поведінка», а правова кваліфікація злочинів та проступків, які можуть бути класифіковані як злочини проти власності поширюється на низку статей, яка не обмежується тільки ст. 190 ККУ.

Просимо Вас уточнити, що саме мається на увазі в розумінні кримінального та кримінально процесуального законодавства України укладачами іспиту та екзаменаторами під поняттям «злочинна поведінка»?

  • У п. 10 зазначено «…незаконне привласнення активів». Водночас, Кримінальний Кодекс України не містить такого поняття як «незаконне привласнення активів», а правова кваліфікація злочинів та проступків, які можуть бути вчинені з метою протиправного заволодіння майном поширюється на низку статей Кримінального кодексу України.

Просимо Вас уточнити, що саме мається на увазі в розумінні кримінального та кримінально процесуального законодавства України укладачами іспиту та екзаменаторами під поняттям «незаконне привласнення активів»?

  • Укладачі іспиту у Розділі 11. віднесли Конституційний Суд України до судової системи України. Водночас Конституційний Суд України не відноситься до судової системи України, оскільки Конституцій України винесений у окремий Розділ Конституції України (Розділ XII КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ), а не Розділ VIII ПРАВОСУДДЯ.

Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи відноситься Конституційний Суд України до судової системи України. Чи має кандидат спиратися на хибну логіку програми іспиту чи на діючу ст. 147 Конституції України?

  • Укладачі іспиту у п. п. 11.4 Зазначили «Верховний суд України як найвищий судовий орган». Водночас, згідно ст. 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Тобто у Конституції України такого суду як «Верховний Суд України» не фігурує. Аналогічні приписи містяться і у ст. 17 ЗУ Про судоустрій та статус суддів.

Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи існує в Україні «Верховний суд України», коли існування такого суду законами України не передбачено, одначе кваліфікаційний іспит такий Суд передбачає? Натомість, згідно чинного законодавства існує «Верховний Суд».

  • У розділі «Перелік досліджуваних нормативно-правових актів» зазначено нормативно-правовим актом «Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15.

Однак ще до проведення судової реформи та прийняття нових процесуальних кодексів дана Постанова пленуму ніколи не була нормативно-правовим актом. Дана Постанова пленуму стосується застарілого та в більшій мірі нечинного законодавства про неплатоспроможність боржника, яке діяло до прийняття  Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2019 .

Станом на 01.01.2021 року в Україні в силу п. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи є Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 джерелом права?

Просимо Вас уточнити, чи містить іспити відсилку на застарілу станом на 01.01.2021 Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15?

У зв’язку з численними зверненнями членів, щодо непоодиноких спроб включити внутрішніх аудиторів до складу комісій на підприємстві Гільдія інформує зацікавлених суб’єктів, що не допускається включення внутрішніх аудиторів до складу комісій, в тому числі до комісій з інвентаризації, передачі справ, комісій з контролю виконання рекомендацій.

Так само не допускається попереднє погодження внутрішніми аудиторами документів: візування договорів, узгодження техніко економічних обґрунтувань.

Всі зазначені вище дії становлять прямий конфлікт інтересів оскільки аудитор стає учасником процесу, який пізніше має перевіряти.

Для державного сектору, де використовуються Стандарти внутрішнього аудиту у державному секторі, це буде пряме порушення принципів функціональної незалежності та об’єктивності, визначених Стандартом 2 «Незалежність та об’єктивність» глави 1 розділу ІІ Стандартів. Аналогічна позиція міститься у Листі Міністерства фінансів України № 33020-07-5/19567 від 30.06.2020.

Так само для приватного сектору не має значення будете Ви використовувати Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту або Національні стандарти практики, все одно перелічені вище типові порушення незалежності будуть порушеннями у роботі.

Акти таких комісій є недійсними, бо залучені до роботи у таких комісіях внутрішні аудитори діяли фактично поза межами своїх повноважень не у спосіб передбачений Законом.

Дійсно, сьогодні існує ганебна, роками вибудована практика залучати внутрішніх аудиторів до роботи у таких комісіях, вимагати від внутрішніх аудиторів візувати документи. Одначе, такі факти грають в першу чергу проти тих, хто намагається зазвичай на них маніпулювати. Адже, нікчемні документи не породжують наслідків, не можуть підтверджувати або спростовувати факти, відтак не можуть бути використанні для захисту порушеного права, тому такий внутрішній аудит нічим ані державі, ані бізнесу не допомагає.

Механізм захисту прав та інтересів аудиторів в контексті судових справ

На запрошення Аудиторської палати України  22.06.2021 член Гільдії Надія Павлова  виступила з доповіддю на тему “Механізм захисту прав та інтересів аудиторів в контексті судових справ”. Модератором заходу виступила Голова Аудиторської палати України  Тетяна Олександрівна Каменська.

В ході заходу було детально висвітлено ключові аспекти звернення до суду, типові помилки учасників спору, досудовий і судовий порядки врегулювання спору, основні принципи захисту інтересів аудиторів у дифамаційних спорах, питання захисту прав аудиторів у спорах, що виникають з питань закупівель за бюджетні кошти.

Також було проаналізовано окремі проблеми дисциплінарної практики, в тому числі,  у системному взаємозв’язку з новими концептами проекту ЗУ “Про аудит та фінансову звітність”.

Ви можете ознайомитися з презентацією та відеозаписом заходу на офіційній сторінці Аудиторської палати України.

ШААС відклав розгляд справи 640/20288/20 на 05.07.2021 року

26.05.2021 року відбулося судове засідання за апеляційними скаргами незаконно звільненого внутрішнього аудитора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерство оборони України  на Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 р. у справі №640/20288/20.

ОАСК відхилив позовну заяву незаконно звільненого аудитора та закрив провадження в частині позовних вимог.

Свою позицію незаконно звільнений внутрішній аудитор у своїх апеляційних скаргах мотивує таким:

  • Судом першої інстанції неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи – суд першої інстанції повністю проігнорував та не надав оцінку доводам позивача про протиправність та незаконність проведеного Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача в результаті чого його було прийнято рішення про нерозміщення його в новій структурі – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України.
  • Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи – суд першої дійшов помилкового висновку, що єдиною підставою для звільнення Позивача було проведення так званого скорочення посади та не врахував проведення Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 3 ч. 1 ст. 320 КАС України.
  • Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання – суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що частина позовних вимог заявлених Позивачем не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та закрив щодо них провадження у справі – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України.
  • Судом першої інстанції неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи – безпідставно закрив провадження щодо частини позовних вимог та не розглядав по суті частину позову – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України.
  • Суд першої інстанції визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи – безпідставно встановив, що відбулося скорочення посади державної служби в наслідок зміни структури – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України
  • Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи – суд першої дійшов помилкового висновку, що єдиною підставою для звільнення Позивача було проведення так званого скорочення посади та не врахував проведення Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України
  • Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права – ст. 22, 24, 43 Конституції України та ст. 87 ЗУ Про державну службу – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України
  • Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в силу п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України.

Позиція Міноборони зводиться до того, що рішення Суду першої інстанції є законним, що у Міністерстві відбулось реальне скорочення посад державної служби.

В ході судового засідання поставлено було питання Судом про те, що саме змінилося зі скороченням посад державної служби.

Представник Міноборони не зміг чітко пояснити, що саме змінилося в роботі Департаменту після так званого скорочення посад державної служби. Суд за клопотанням представника Міноборони витребував посадові інструкції головних спеціалістів Департаменту до і після скорочення посад державної служби. Після чого Суд оголосив перерву до 05.07.2021

Принагідно нагадуємо, що влітку 2020 року в Департаменті внутрішнього аудиту відбулася чи то реорганізація чи то скорочення на підставі неіснуючого аналізу оцінки якості. Також кількість людей, які залишилися працювати в Департаменті після скорочення залишилась незмінною. Водночас, частину людей звільнили, а частину перевели.

Частина незаконно звільнених внутрішніх аудиторів оскаржила такі дії Міноборони до Суду.

Справа про оскарження Директив ще перебуває на розгляді Суду першої інстанції (справа 640/16191/20).

Також в суді першої інстанції очікують  рішення  ще два  позови членів Гільдії – незаконно звільнених  внутрішніх аудиторів (справа №№ 640/24417/20, 640/20294/20).

01.04.2021 р. Шостим апеляційним адміністративним судом винесено постанову про задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України та скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2020 р. у справі №640/20284/20 за позовом незаконно звільненої внутрішньої аудиторки до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії. На разі в Касаційному адміністративному Суді у складі Верховного Суду знаходиться касаційна скарга незаконно звільненої внутрішньої аудиторки.

Станом на поточну дату триває боротьба за захист незалежності внутрішнього аудиту в державному секторі та становлення високих стандартів гарантії прав внутрішніх аудиторів у державному секторі.

Гільдія закликає доопрацювати Проект Постанови КМУ про запровадження сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту

У зв’язку з оприлюдненням Урядом України 07 травня 2021 року на офіційному сайті Міністерства фінансів України для громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. №1001» (далі – Проект), Гільдія звернулась до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, голів фракцій у Верховній Раді України та Національного агентства з запобігання корупції.

За результатами вивчення та обговорення між членами Гільдії Проекту Гільдія звертає увагу на наявність у Проекті корупціогенних факторів та дискреційних повноважень Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Пункт 4 Проекту передбачає, що наявність сертифікату внутрішнього аудитора є умовою для виконання функцій держави та є підставою для підвищення посадового окладу.

Проект ставить під сумнів об’єктивність, незалежність, рівні умови та вільний доступ до професії, зважаючи на сукупність дискреційних повноважень Мінфіну:

1) програму підготовки внутрішніх аудиторів готує Мінфін;

2) навчання за відповідною програмою проводить Мінфін;

3) іспит, що підтверджує кваліфікацію, готує Мінфін;

4) перевіряє іспит Мінфін;

5) результат іспиту затверджує Мінфін;

6) черговість проходження сертифікації (тобто відбір працівників, які проходитимуть підготовку, одержуватимуть сертифікат та відповідне підвищення посадового окладу) визначає Мінфін;

7) оцінку якості внутрішнього аудиту в державних органах (тобто якості роботи підготовлених та сертифікованих Мінфіном внутрішніх аудиторів) здійснює Мінфін (Порядок здійснення Міністерством фінансів України оцінки функціонування системи внутрішнього аудиту, затверджений наказом Мінфіну від 03.05.2017 № 480, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2017 за № 633/30531 зі змінами).

Покладання всіх ланок підготовки внутрішніх аудиторів на один орган у поєднанні з повноваженнями у сфері внутрішнього аудиту, визначеними Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375, сприяє монополізації та, як наслідок, створює передумови для зловживань та корупції.

Усталеною світовою практикою є розподіл, коли навчання та сертифікацію проводять громадські організації, а державні органи і регулятори формують вимоги до навчальних програм та здійснюють оцінку якості діяльності з внутрішнього аудиту.

Світовий досвід сертифікації внутрішніх аудиторів полягає в тому, що розвитком професії, стандартами, освітою та сертифікацією займаються громадські організації. Членство в таких громадських організаціях вимагає від членів постійного вдосконалення знать шляхом підвищення кваліфікації та обміну досвідом.

Також встановлена Проектом залежність оплати праці від наявності сертифікату, який видає Мінфін, має очевидне корупціогенне забарвлення.

Протягом 15-ти років ВГО «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України» займається розвитком незалежного внутрішнього аудиту в Україні без залучення державного фінансування. Гільдією вже розроблені програми навчання і підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, що базуються на Національних стандартах практики внутрішніх аудиторів та Кодексі професійної етики професійних внутрішніх аудиторів України (затверджені з’їздом Гільдії), Стандартах внутрішнього аудиту та Кодексі етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту (затверджених Мінфіном), Міжнародних Стандартах Професійної Практики Внутрішнього Аудиту (International Standards for the Professional Practice of Internal Auditing), враховують доробки ISO та актуальну судову практику, а також проводиться відповідне навчання.

Крім того, в Україні діють й інші громадські організації та навчальні заклади, спроможні забезпечити потребу органів державного сектору у безперервному професійному розвитку внутрішніх аудиторів.

Гільдія закликає доопрацювати Проект з урахуванням доводів, викладених вище.

Гільдія наголошує, що прийняття Проекту без внесення відповідних змін призведе до нівелювання інституту внутрішнього фінансового контролю у державному секторі як такого. Адже наявність на папері системи внутрішнього фінансового контролю буде зведена на нуль через тотальну фінансову та кар’єрну залежність в усьому кожного внутрішнього аудитора в державному секторі від Мінфіну.

Стриманий прогноз МВФ щодо ВВП України в 2021-2022 роках

Міжнародний валютний фонд (МВФ) після спаду ВВП України минулого року на 4% прогнозує його зростання цього року на 4% з подальшим уповільненням наступного року до 3,4%, про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно зі Всесвітнім економічним прогнозом (WEO) фонду, оприлюдненим у вівторок, середньорічна інфляція в Україні після зниження у 2020 році до 2,7% у 2021 році збільшиться до 7,9%, а в 2022 році зменшиться до 6,8%.

Інфляція на кінець цього року, відповідно до документа, становитиме 7,2%, а на кінець наступного – 6% порівняно з 5% минулого.

Згідно з новими оцінками, профіцит поточного рахунку в 4,3% ВВП у 2020 році в 2021 році зміниться дефіцитом у 2,5% ВВП і його збільшенням до 3,6% ВВП у 2022 році.

МВФ також прогнозує зменшення безробіття в Україні з 9% минулого року до 8,6% цього і 8,4% – наступного.

WEO, окрім того, містить макроекономічні оцінки для 2026 року. Згідно з ними Україна через п’ять років зростатиме на 4% на рік за середньорічної інфляції 5% і дефіциту поточного рахунку 3,8% ВВП.

Загалом у регіоні країн Європи, що розвиваються, до якого фонд відніс також Росію і Туреччину, МВФ очікує зростання ВВП цього року на 4,4% і наступного на 3,9% після спаду минулого року на 2%.

Як повідомлялося, минулого жовтня МВФ оцінював спад української економіки у 2020 році в 7,2% за інфляції 5,2% і прогнозував її зростання цього року на 3% за інфляції 5,8%.

У WEO спад ВВП України минулого року зазначено на рівні 4,2%, тоді як Держстат України вже поліпшив цю оцінку до 4%.

Уряд України прогнозує зростання економіки цього року на 4,6% за інфляції на кінець року 7,3%.

Нацбанк очікує збільшення ВВП країни у 2021 році на 4,2% за інфляції 7%.

Нагадування про карантинні обмеження

Нагадуємо, що Гільдія працює в умовах дотримання карантину. З цієї причини просимо Вас, за можливості, контактувати з нами через електронну пошту office.gildia.kiev.ua@gmail.com або мобільним телефоном 068-931-66-76. Ми є в усіх можливих мессенджерах.

Якщо Вам потрібно зробити звірку по сплаті внесків, Ви можете направити електронний лист на пошту Гільдії office.gildia.kiev.ua@gmail.com з зазначенням Вашого ПІБ і номеру сертифіката внутрішнього аудитора.

Ми нагадуємо, що до кінця карантину проведення очної начитки не є можливим.

Якщо Вам все таки необхідно особисто відвідати Гільдію, ми просимо Вам погодити Ваш візит телефоном 068-931-66-76.

Підвищення кваліфікації аудиторів (сертифікат АПУ) червень 2021

Гільдія повідомляє своїх членів про те, що 16.02.2021 року Комісія з атестації вирішила включити до Переліку осіб, які можуть проводити освітні заходи відповідно до Порядку, професійну організацію аудиторів та/або бухгалтерів ВСЕУКРАЇНСЬКУ ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ «ГІЛЬДІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ34343388).

Відповідне Рішення № 2/5/11 від 16.02.21 р оприлюднено на веб-порталі Регулятора.

Гільдія нагадує, що підвищення кваліфікації для аудиторів сертифікат АПУ є прямою вимогою Закону.

Гільдія інформує своїх членів, що найближче навчання за 20 годинною програмою відбудеться у червні 2021 року, по п’ять академічних годин кожну п’ятницю червня: 04.06.2021, 11.06.2021, 18.06.2021, 25.06.2021 року. Програма навчання доступна за посиланням.

Обов’язковою умовою для проходження підвищення кваліфікації є прослуховування всього онлайн курсу та здача іспиту в онлайн формі.

Гільдія нагадує, що для членів-сертифікованих аудиторів(сертифікат АПУ) навчання за цією програмою згідно Рішення Вищої Ради Гільдії проводиться без стягнення додаткових коштів, за умови відсутності заборгованості за членськими внесками.

Вартість участі у заході для членів, які мають заборгованість за членськими внесками 2 750,00 грн.

Аби перевірити наявність заборгованості Вам потрібно направити листа на електронну пошту Гільдії office.gildia.kiev.ua@gmail.com, в якому зазначити Ваш номер сертифіката внутрішнього аудитора та ПІБ.

Реквізити для сплати членських внесків за 2021 рік доступні за посиланням.

Президент підписав закон про Бюро економічної безпеки

У понеділок 22.03.2021 р відповідне повідомлення було оприлюднено на сайті Президента.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

Основною функцією Бюро економічної безпеки (БЕБ) буде аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

Нагадаємо, що ідентифікацією кінцевих бенефіціарних власників в Україні також займаються суб’єкти фінансового моніторингу. Водночас, Державна податкова служба України також виконує аналітичну функцію в частині аналізу реальності господарських операцій з ПДВ шляхом реалізації механізму СМКОР.

ШААС відклав на 01.04.2021 розгляд апеляції Міноборони на рішення ОАСК про поновлення внутрішнього аудитора

18.03.2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд (надалі – ШААС) відклав розгляд справи 640/20284/20 на 01 квітня 2021 року 11 год 20 хвилин.

Розгляд справи було відкладено у звязку з ненаданням Міністерством оборони України інформації про зміну умов оплати праці, яку затребували адвокати незаконно звільненої внутршіньої аудиторки. Спрaва в тому, що приписами законодавчих норм не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру за певних обставин грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, див. п. 49  Постанова КАС ВС від 09.02.2021 по справі № 812/1147/17.

У своїй Постанові від 22.05.2019 р. у справі №572/2429/15‑ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не відступив від застосовуваної правової позиції щодо строків і розміру виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та застосував ч. 2 ст. 235 КЗпП, відповідно до якої законом не передбачаються будь-які підстави для зменшення розміру середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.

При цьому Верховний Суд також наголосив, що якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, то під час обчислення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника також підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Отже затребувана інформація стосується предмету доказування та має бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

Безпосередньо в судовому засіданні інтереси позивача представляє адвокат Книш Наталія Ігорівна, відзив на апеляційну скаргу було підготовлено адвокатом Павловою Надією Євгеніївною.

Гільдія також повідомляє, про публікацію Рішення ОАСК по справі № 640/20288/20, яким у абсолютно аналогічному позові, який заявлено з аналогічних підстав, ОАСК відмовив внутршіньому аудитору в поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З прикрістю Констатуємо, що по справі № 640/20288/20 Суд повіністю проігнорував Конституцію України, низку правових позицій Верховного Суду, Рішень ЄСПЛ.

Одначе, право на апеляційне очкарження прогорантовано Конституцією, тому очікуємо на всебічний розгляд порушень норм процесуального права та аналіз неправильного застосування норм матеріального права, вчинених судом першої інстанції,  в Шостому апеляційному адміністартивному суді, куди дуже скоро буде подано апеляційну скаргу.

 

Судове засідання в ШААС 18.03.2021

Гільдія нагадує, що 18.03.2021 року об о 11:20 та 11:25 відповідно в Шостому апеляційному адміністративному суді по справі №640/20284/20, Суддя-доповідач  А.Б. Парінов, у відкритому судовому засіданні відбудеться розгляд апеляційних скарг Міністерства оборони України на Рішення від 07.12.2020 ОАСК та Ухвалу від 27.01.2021 ОАСК про встановлення судового контролю.


Свою позицію Міністерство оборони України обґрунтовує помилковістю висновку суду першої інстанції про відсутність фактичного скорочення посад державної служби, поданням Позивачем 17.12.2020 заяви про звільнення за власним бажанням через буллінг, дискреційністю повноважень Міністерства оборони України, неврахуванням судом першої інстанції нової структури Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, не скасуванням Судом першої інстанції листів Відповідача(від 17.07.2020 №234/2387 від 22.07.2020, новими доказами поважність причин неподання яких до Суду в першої інстанції Відповідачем у апеляційній скарзі не зазначена (копія протоколу службової наради від 17.07.2020), незастосування судом першої інстанції п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», помилковістю висновків Суду першої інстанції про обов’язок відповідача пропонувати Позивачу вакантну посаду у випадку скорочення, помилковістю застосування Судом першої інстанції висновків Верховного  Суду, як такі що виникли після 25.09.2019, суттєвістю змін функціональних обов’язків державних службовців( без зазначення у чому саме такі суттєві зміни полягають), неможливістю застосувати до спірних правовідносин норм законодавства про працю, безпідставністю похідних позовних вимог через безпідставність та необґрунтованість основних позовних вимог.

В межах розгляду справи Позивачем подано відзив, який повністю спростовує доводи апеляційної скарги.

Свій відзив Позивач мотивує в тому числі, тим, що:

  • Міністерство оборони України визнало, що фактично скорочення, яке стало підставою для звільнення Позивача, не відбулося;
  • відсутністю «безмежності» дискреції у Міністерства оборони України;
  • порушенням обов’язку органу виконавчої влади мотивувати своє рішення;
  • дією закону у часі;
  • конституційними гарантіями захисту права на працю,

Зокрема, Позивач наголошує на системному зловживанні Міністерством оборони України процесуальними правами: поданням без зазначення причин пропуску строку нових доказів на стадії апеляційного оскарження, недопущення негайного виконання рішення Суду, оскарження негайного виконання рішення Суду.

Також Міністерство оборони України оскаржує Ухвалу від 27.01.2021, якою було встановлено судовий контроль за негайними виконанням окремих пунктів Рішення від 07.12.2020 року.

Міністерство оборони так і не допустило негайне виконання, як того вимагає оскаржуване Рішення від 07.12.2020 ОАСК та норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Варіант Гільдії програми та кваліфікаційного іспиту для сертифіката АПУ. Копроративне право

Гільдія публікує варіант направленої до Інспекції із забезпечення якості ОСНАД програми іспиту з корпоративного права.

Також Гільдія публікує примірний варіант окремих задач, аналогічні яким були надіслані в складі проекту іспиту Гільдії д Інспекції із забезпечення якості  ОСНАД.

Інформуємо, що станом на поточну відсутня інформація щодо результатів розгляду Інспекції із забезпечення якості ОСНАД як програми Гільдії так і проекту іспиту.

Програма Гільдії корпоративне право.

Версія Задачі 5 з Варіанту Іспиту 2.

 

(5) Маклай працює Директором з комерційних закупівель в ПрАТ «Звитяж», має спеціальну технічну освіту, яка дозволяє йому розбиратися у витратних матеріалах. Основний вид діяльності ПрАТ «Звитяж» – будівництво концесійних доріг.

Його кум, Вітольд, володіє компанією, яка займається виробництвом адгезійних домішок. На ринку України є декілька постачальників адгезійних домішок. Вітольд висловив Маклаю упевненість, що у випадку перемоги його компанії у тендері ПрАТ «Звитяж» та підписанні довгострокового контракту на 2 роки, Маклай буде успішнішим на 5 % від фактичної ціни закупівлі.

Катерина, голова тендерного комітету ПрАТ «Звитяж». У поточному році для переобрання на посаду, Катерина має отримати схвальний відгук і Директора з комерційних закупівель. У Катерини та Маклая склалися довірительні відносини, тому Маклай вирішив допомогти Катерині грошима та дав їй позику у розмірі 1 000 000 грн під іпотеку її квартири.

Через пів року Маклай розказав між іншим Катерині про технічні переваги адгезійних домішок, які виготовляє компанія Вітольда. Мимоволі Маклай зазначив, що якби Катерина розгледіла переваги адгезійних домішок від Вітольда, то іпотеку можна було б швидко закрити.

Катерина завжди стояла на позиції закупівель виключно найкращих товарів за найнижчою ціною. Спеціальної технічної освіти Катерина не має. Але в вимогах до постачальника, з’явився пункт про поставку товару з відстрочкою оплати на 200 днів. Також з’явилася вимога щодо конкретного географічного походження товару, яким відповідає виключно адгезійні домішки фірми Вітольда.

В результаті було проведено закупівлю на суму 56 000 000 грн, в якій фірма Вітольда, хоч і посіла друге місце, але перемогла. Адже, адгезійні домішки фірми, яка посіла перше місце були з іншого регіону.

Через три місяці ПрАТ «Звитяж» та фірма Вітольда підписали збільшення договірної ціни, за ініціативою постачальника. Тепер ціна контракту без збільшення обсягу поставки вже стала 63 000 000 грн. А ще місяць було підписано ще одну додаткову угоду, якою нова ціна контракту без збільшення обсягу поставки стала 64 100 000 грн.

В ході проведення внутрішнього аудиту, було встановлено, що весь реомат на ринку України має приблизно однакові технічні характеристики, а географічне походження товару не впливає на його якість. Також внутрішнім аудитом було встановлено, що підписання першої Додаткової угоди про збільшення ціни було необґрунтованим, бо ціна на ринку на реомат не змінювалась. Так само і  щодо Другої Додаткової угоди внутрішнім аудитом було встановлено, що збільшення ціни було необґрунтованим, бо ціна на ринку на реомат не змінювалась. Тобто є всі підстави вважати, що ПрАТ «Звитяж» було завдано збитки такими діями посадових осіб.

Задача:

(а) Поясніть протиправні дії, які вчинили Маклай, Катерина та Вітольд.

(3 бали)

(b) Поясніть що потрібно зробити аби захистити інтереси ПрАТ «Звитяж».

(3 бали)

(6 балів)