Новини

Зеленський підписав закон про корпоративне управління держкомпаній

Published 07.03.2024

резидент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Про це повідомляє пресслужба міністерства економіки.

Зазначається, що закон унормовує багато питань, які дозволять підприємствам працювати зрозуміло для суспільства, інвесторів та міжнародних партнерів. Наглядовим радам надають більше повноважень для роботи, але і більше відповідальності.

Ухвалення закону є також частиною євроінтеграційного процесу та програми з МВФ. Закон наближає Україну до стандартів ОЕСР та збалансовує їх з вимогами воєнного часу.

Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності.

Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради. Крім того, наглядові ради зможуть призначати та звільняти керівників компанії. З’являється система внутрішнього контролю – замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.

“Уряд натомість має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Закон також передбачає чіткий перелік підстав та процедуру звільнення членів наглядових рад”, – йдеться в повідомленні.

За словами першої віцепрем’єр-міністр – міністерки економіки Юлії Свириденко, новий закон дозволяє вивести корпоративну реформу на новий рівень і масштабувати роботу, яка триває уже 8 років. Це також важливий сигнал для інвесторів, який доводить, що Україна діятиме за зрозумілими для цивілізованого світу правилами.

Державні компанії почали сплачувати дивіденди за 2023 рік

Published 04.03.2024

До державного бюджету почали надходити перші транші дивідендів за підсумками діяльності у 2023 році суб’єктів господарювання, підконтрольних державі.

В останні дні лютого в бюджет поступили авансові платежі від ряду компаній:

Оператор газотранспортної системи України – 5,4 млрд грн

Укрнафта – 3,9 млрд грн (усього очікується понад 8 млрд грн)

Укргідроенерго – 1,75 млрд грн

Укрзалізниця – 1,26 млрд грн

Ощадбанк – 0,7 млрд грн

“Мають ще надійти кошти від низки компаній, органом управління яких є Кабінет Міністрів, згідно його рішення, ухваленого у вівторок”, – заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Шість акціонерних товариств мали до 29 лютого забезпечити авансове перерахування до держбюджету не менше ніж 50% річних дивідендів на державну частку від результатів господарської діяльності у 2023 році. А саме: АТ “НАК “Нафтогаз України”, АТ “Українська залізниця”, АТ “Укроборонпром”, ПрАт “Укргідроенерго”, АТ “Українські енергетичні машини”, ПрАТ “Нижньодністровська ГЕС”.

В середині лютого ПриватБанк перерахував до держбюджету перший транш дивідендів. Сумарно ПриватБанк має сплатити понад 30 млрд грн дивідендів.

Підтримка європейських партнерів сприяє належній побудові системи державного внутрішнього фінансового контролю, – Денис Улютін

Published 01.03.2024

Вчора, 28 лютого, Перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін взяв участь у конференції «Державний внутрішній фінансовий контроль: перспективи розвитку», організованій за підтримки проєкту EU4PFM.

Захід зібрав понад 130 учасників офлайн та онлайн. Це перша конференція, що стала майданчиком для представників підрозділів внутрішнього аудиту центрального та регіонального рівнів.

Метою заходу було залучення керівників підрозділів внутрішнього аудиту державних органів України до обговорення питань подальшого розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, зокрема щодо впровадження результатів і рекомендацій оцінки SIGMA та подальших заходів, які необхідно вжити для вдосконалення внутрішнього аудиту та контролю в Україні.

«Потужна підтримка європейських партнерів сприяє правильному розумінню і належній побудові в Україні системи державного внутрішнього фінансового контролю. Саме кращі європейські практики як у частині внутрішнього аудиту, так і в частині внутрішнього контролю, виступають для нас належним орієнтиром та дороговказом для розвитку чи удосконалення української системи державного внутрішнього фінансового контролю», – наголосив під час виступу Перший заступник Міністра фінансів.

https://www.mof.gov.ua/uk/news/pidtrimka_ievropeiskikh_partneriv_spriiaie_nalezhnii_pobudovi_sistemi_derzhavnogo_vnutrishnogo_finansovogo_kontroliu_-_denis_uliutin-4470

Вітаємо колег внутрішніх аудиторів з успішно складеними іспитами та включенням до Реєстру сертифікованих внутрішніх аудиторів Міністерства фінансів України.

Published 31.01.2024

https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%20%D0%B7%D0%B0%202023%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20(1).pdf

Новини Сертифікації внутрішніх аудиторів в Державному секторі Міністерство фінансів України

Published 31.01.2024

Звіт сертифікаційної комісії за 2023 рік

Оприлюднено положення про застосування заходів впливу, раннього втручання та коригувальних заходів на ринках небанківських фінпослуг

Published 28.12.2023

Національний банк оприлюднив для громадського обговорення Положення про застосування заходів впливу, заходів раннього втручання, коригувальних заходів на ринках небанківських фінансових послуг (далі – Положення).

Положення розроблене з метою імплементації вимог Законів України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, “Про страхування” та “Про кредитні спілки” (далі – нові Закони). Вимоги Положення стосуються:

страховиків, перестраховиків, об’єднань учасників ринку страхування, які є саморегулівними організаціями, власників істотної участі у страховиках, керівників страховиків та осіб, на яких покладено виконання ключових функцій, нагляд за якими здійснює Національний банк;
кредитних спілок;
фінансових компаній, ломбардів, власників істотної участі у фінансових компаніях, ломбардах;
кредитодавців і нових кредиторів, які є фінансовими установами;
учасників небанківських фінансових груп (підгруп), включаючи страхові групи (підгрупи);
небанківських фінансових груп, включаючи страхові групи (підгрупи), переважна діяльність в яких здійснюється небанківськими фінансовими установами, регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк;
надавачів супровідних послуг, включаючи колекторські компанії, які є фінансовими установами;
юридичних осіб, яким анульовано ліцензію на надання фінансових послуг та які виключено з Державного реєстру фінансових установ до завершення виконання умов усіх договорів зі споживачами фінансових послуг.

Положення також урегульовує низку питань нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, зокрема:

перелік ознак ризикової діяльності, в разі встановлення яких Національний банк матиме право застосувати заходи впливу;
перелік ознак систематичного, повторного та триваючого порушення;
порядок оприлюднення інформації та повідомлень про вжиті Національним банком заходи;
порядок участі в розгляді питання щодо застосування заходів Національним банком України шляхом запрошення осіб, стосовно яких має бути прийняте рішення (їхніх представників);
вимоги до оформлення та подання документів до Національного банку в межах процедури застосування заходів.

Положення набере чинності з 01 січня 2024 року одночасно з введенням у дію нових Законів. Водночас чинне Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року № 12 (зі змінами), буде визнане таким, що втратило чинність.

Ознайомитися з матеріалами до обговорення можна за посиланням:

проєкт постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг”;
аналіз регуляторного впливу проєкту постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг”.

Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються до 01 листопада 2023 року на електронну адресу: NBFI.regulations@bank.gov.ua.

Оновлено правила застосування заходів впливу на ринках небанківських фінансових послуг та здійснення тимчасової адміністрації

Published 28.12.2023

Національний банк України оновив нормативно-правові акти про застосування заходів впливу, раннього втручання та коригувальних заходів на ринках небанківських фінансових послуг, а також про здійснення тимчасової адміністрації страховика та кредитної спілки.

Відповідні положення розроблені з метою імплементації вимог Законів України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, “Про страхування” та “Про кредитні спілки” і набирають чинності разом із введенням в дію зазначених законів з 01 січня 2024 року.

Положення про застосування заходів впливу, заходів раннього втручання, коригувальних заходів на ринках небанківських фінансових послуг урегульовує низку питань нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, зокрема:

перелік ознак ризикової діяльності, в разі встановлення яких Національний банк матиме право застосувати заходи впливу;
перелік ознак систематичного, повторного та триваючого порушення;
порядок оприлюднення інформації про вжиті Національним банком заходи;
порядок участі в розгляді питання щодо застосування заходів впливу НБУ до осіб, стосовно яких має бути прийняте відповідне рішення (представників таких осіб);
вимоги до оформлення та подання документів до Національного банку в межах процедури застосування заходів.

Положення про застосування заходів впливу, заходів раннього втручання, коригувальних заходів на ринках небанківських фінансових послуг затверджене постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року № 183.

У Положенні про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки визначено:

перелік функцій, повноважень та прав тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки;
порядок визначення складу тимчасової адміністрації;
процедуру прийняття рішення про дострокове припинення повноважень тимчасового адміністратора;
порядок припинення діяльності тимчасової адміністрації та звітування про виконання завдань.

Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки затверджене постановою Правління Національного банку України від 23 грудня 2023 року № 178.

Зміни до Положення про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи визначають порядок та умови отримання сертифіката Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи та встановлюють кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть призначатися для виконання цих функцій. Зокрема, визначено вимоги до бездоганної ділової репутації заявника, умови визнання Національним банком репутації заявника небездоганною та порядок оскарження такого рішення.

Зміни до Положення про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи затверджено постановою Правління Національного банку України від 23 грудня 2023 року №177.

НБУ застосував захід впливу до страховика

Published 20.12.2023

Національний банк застосував до ТДВ “Страхова компанія “Грінвуд Лайф Іншуранс” захід впливу у вигляді зобов’язання ужити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли його вчиненню.

Національний банк у вересні-жовтні 2023 року провів планову інспекційну перевірку зазначеної страхової компанії.

За результатами інспектування встановлено, що система корпоративного управління не забезпечує належну систему стримувань і противаг, включаючи належне виконання завдань службою внутрішнього аудиту та ефективне управління ризиками, що не відповідає вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг.

НБУ встановив строк для усунення порушення – до 31 січня 2024 року.

Відповідне рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 14 грудня. Воно набрало чинності з 15 грудня.

Перші сто днів у Міноборони. Укріплюємо фінансовий щит

Published 19.12.2023

Планування. Контроль. Ефективне використання ресурсів. Боротьба з бюрократією

Юрій Джигир

заступник міністра оборони України

13 ГРУДНЯ, 14:44

Сто днів. Щодня ми платимо найвищу ціну за нашу свободу. Тож, відповідаючи за фінанси та ефективність витрат, ключовим є те, наскільки якісно ми використовуємо час, наш головний ресурс. Нам є про що прозвітувати. Наступна задача – не втратити курс і рухатися ще швидше.

Розумне планування. Бюджет Міноборони на 2024 рік складено за зразком НАТО. Це дає змогу більш чітко простежувати пріоритети у витрачанні грошей та стратегічно визначати їх розподіл. Наразі понад дві третини нашого бюджету спрямовуємо на людей – грошове забезпечення, утримання, навчання, бойові доплати. В отриманні озброєння великою мірою покладаємося на партнерів, водночас розвиваємо власні виробництва. Це справедливо і виправдано.

На наступні роки ставимо перед собою завдання розробити довготривалий план фінансування галузі за багатьма сценаріями, зокрема, з точки зору траєкторії партнерської підтримки. Перехід на видаткову номенклатуру НАТО також дає нам змогу ефективніше вчитися військовому бюджетуванню у цих країн і готуватися до вступу в Альянс.

Ефективний контроль за використанням ресурсів. Найбільшу частину роботи поки що становить аудит і контроль витрачання коштів. Результатів у подоланні корупції від нової команди Міноборони очікують всі – і суспільство, і країни-партнери НАТО та ЄС. Проте системні зсуви в подоланні корупції відбудуться лише тоді, коли ми побудуємо дієві механізми захисту від неї. Працюємо над цим, але зміни потребують часу, а доки найбільша робота дістається внутрішнім аудиторам міністерства.

Лише за останній квартал цього року вони встановили фінансові порушення та ризики втрати активів на понад 10 мільярдів гривень. Причому відшкодування та усунення переважної частини з них організовано безпосередньо під час проведення внутрішніх аудитів. До дисциплінарної та матеріальної відповідальності притягнуто більше ніж триста осіб. Питання щодо притягнення до інших видів відповідальності вирішується після передання результатів внутрішніх аудитів до правоохоронних органів.

Нульова толерантність до корупції. Ми максимально зачищаємо метастази фінансових зловживань. І робитимемо це, доки стабільно не запрацює нова антикорупційна архітектура, яку ми будуємо.

Цей процес напрацьовуємо з новими зацікавленими сторонами, серед яких Громадська антикорупційна рада при Міноборони, Офіс з підтримки змін, а також провідні антикорупційні експерти Незалежної антикорупційної комісії НАКО, Центру з питань доброчесності в оборонному секторі CIDS та інші.

https://www.liga.net/ua/all/opinion/pershi-sto-dniv-u-minoborony-ukripliuiemo-finansovyi-shchyt

На користь Міноборони стягнуто понад 20 млн гривень: в основному за порушення виконання умов договорів

Published 16.12.2023

Від початку вересня 2023 року судами України винесено 78 судових рішень на користь Міністерства оборони України — п’ять з них виконано у повному обсязі.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

На користь відомства стягнуто 21 206 001,68 гривні. Стягнення в основному стосуються порушень виконання умов договорів, укладених між Міноборони та контрагентами.

Також до сфери управління Міністерства оборони за цей період повернуто нерухоме майно на Одещині загальною площею 1 717 квадратних метрів та зареєстровано за відомством дві земельні ділянки в 0,2 гектара, що на Хмельниччині.

Юридична служба Міністерства оборони України постійно вживає необхідних заходів для захисту інтересів держави в судах у випадках неналежного виконання контрагентами умов договорів на постачання товарів і послуг для потреб Збройних Сил України.

НБУ знизив облікову ставку: чого чекати?

Published 16.12.2023

4 грудня Правління Національного банку прийняло рішення знизити облікову ставку до 15% річних

Інші впливові процентні ставки теж було знижено на 1 процентний пункт: ставка депозитних сертифікатів овернайт – до 15% річних, строкових депозитних сертифікатів – до 19%, кредитів рефінансування – до 21% річних.

В теперішніх умовах зміна ключової процентної ставки на 1-2 відс. п. є малозначущим кроком, оскільки рівень інфляції в економіці є значно нижчим рівня облікової ставки, лише 5,1%. Таким чином, облікова ставка є реально позитивною у вимірі 10+% річних. Монетарні умови залишаються жорсткими, що стримуватиме процес кредитування та слугуватиме привабливим чинником для здійснення банківських заощаджень. Водночас продовжиться повільний рух процентних ставок за кредитами та депозитами у напрямку деякого їх зниження.

За період дії високих реальних процентних ставок вдалося досягти деякого прогресу в залученні гривневих депозитів до банківської системи. Так, строкові депозити бізнесу в національній валюті зросли на 72% з початку року, а строкові депозити населення – на 42%. Водночас високий рівень реальних процентних ставок стримує банківське кредитування, що є абсолютно логічним наслідком такої політики в рамках ортодоксального її формату. В листопаді номінальні банківські кредити бізнесу скоротилися на 3% відносно жовтня, а всього в річному вимірі – на 6%.

Зниження облікової ставки не створює загроз фінансовій стабільності, оскільки гривневі вкладення залишаються достатньо привабливими.

Валютний ринок з 3 жовтня працює в режимі керованої гнучкості. Високі процентні ставки стимулюватимуть спрямування гривневої ліквідності у гривневі вклади, замість її конвертації в іноземну валюту. Рівень доларизації економіки дещо знизився порівняно з початком року, однак загалом залишається вищим довоєнного рівня (65%). Основним фактором збереження валютної стабільності залишається вчасне та достатнє надходження зовнішньої допомоги. Її отриманий обсяг дозволив не тільки покрити структурний розрив платіжного балансу (близько 20% ВВП), але й дав змогу наростити валютні резерви до понад 5 місяців імпорту.

Поряд з цим стабільність банківської системи не викликає сумнівів. Дохідність активів банків знаходиться на рекордних у світі рівнях, показники ліквідності та адекватності капіталу банків значно випереджають нормативи, прибутки банків є історично рекордними.

Згідно з прогнозом НБУ, ключова процентна ставка в перспективі 2023-2024 рр. залишатиметься суттєво вищою за рівень очікуваної інфляції. НБУ готовий гнучко адаптувати процентну політику, враховуючи зміни у балансі ризиків для курсової стійкості та інфляції, включаючи ритмічність надходження та достатність обсягів міжнародної допомоги, ситуацію з безпековими ризиками тощо.

Водночас збереження жорстких монетарних умов стримуватиме залучення позикових коштів банків у відновлювальні інвестиційні проєкти.

Жорсткі монетарні умови можуть стати причиною відкладення, а то й скасування інвестиційних рішень. А це, своєю чергою, впливає на робочі місця в економіці, на повернення біженців та перспективи відновлення.

Зрештою, можна вітати продовження руху центрального банку у напрямку пом’якшення монетарних умов. Однак, на мою думку, ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні грати більш рішучу роль у підтримці воєнної економіки.

РОЗТРАТА ПОНАД 600 МЛН ГРН: РАХУНКОВА ПАЛАТА ЗАВЕРШИЛА АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ МІНКУЛЬТУ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ТКАЧЕНКА

Published 16.12.2023

РОЗТРАТА ПОНАД 600 МЛН ГРН: РАХУНКОВА ПАЛАТА ЗАВЕРШИЛА АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ МІНКУЛЬТУ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ТКАЧЕНКА

16.12.2023 13:11Читайте по-русски

Фахівці встановили, що уряд із порушенням законодавства надав понад 743 млн грн фонду боротьби з COVID-19 для МКІП

Рахункова палата України завершила аудит діяльності Міністерства культури та інформаційної політики за керівництва міністра Олександра Ткаченка.

Фахівці встановили, що уряд із порушенням законодавства надав понад 743 млн грн фонду боротьби з COVID-19 для МКІП. Мінкульт використало понад 659 млн грн не за призначенням. Матеріали аудити передали до Офісу Генерального прокуратура та Національної поліції України.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати.

“Унаслідок цього на заходи, що не відповідають напрямам спрямування та цільовому призначенню коштів фонду боротьби з COVID-19, МКІП використало майже 60 млн грн, Український культурний фонд (УКФ) – понад 518 млн грн, Український інститут книги – більш як 81 млн гривень”, – читаємо у повідомленні.

Зокрема аудит засвідчив незадовільний процес підготовки Міністерством культури та інформаційної політики й ухвалення урядом рішень про виділення коштів із фонду боротьби з COVID-19. Фахівці встановили майже повну невідповідність змісту відповідних документів нормам закону про державний бюджет на 2020 рік та порядку використання цих коштів, затвердженого постановою Кабміну від 22 квітня 2020 року.

У червні 2020 року Мінкульт звернувся до уряду з проханням виділити йому 1,9 млрд грн за 11 напрямами. Кабмін виділив міністерству 777,8 млн грн з фонду боротьби з COVID-19 за 6 напрямами, 5 з яких на суму 743,4 млн грн – неправомірно.

“Більшість передбачених цими документами напрямів узагалі не стосуються заходів із запобігання хворобі та боротьби з її наслідками, а за суттю є фінансовою підтримкою сфери культури, туризму та креативних індустрій (на видачу різних ґрантів суб’єктам господарювання, виробництво серіалів, розробку електронного ресурсу культурної спадщини, погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг)”, – вважають аудитори.

У МКІП період Ткаченка немає детальних, точних і вірогідних фінансово-економічних розрахунків потреби у бюджетних коштах. А самі рішення про виділення цих коштів взагалі не можна було ухвалювати, вважають у Рахунковій палаті.

За аудитом майже 663 млн грн виділили без законодавчих підстав узагалі для використання коштів державного бюджету на надання грантів інституційної підтримки. Щойно УКФ перераховував грантоотримувачам кошти із держбюджету, вони втрачали статус бюджетних і виводились із системи казначейського обслуговування та бюджетного контролю.

Такі дії дозволили Українському культурному фонду уникнути дотримання критеріїв визначення одержувачів бюджетних коштів. А саме не менш як дворічний досвід роботи за відповідним профілем, виробничий потенціал, незбиткова діяльність тощо.

Окрім того УКФ не вимагав підтвердження попереднього отримання доходу від діяльності у сфері культури, туризму або креативних індустрій. Відтак аудитори Рахункової палати встановили 99 випадків, коли він уклав договори з грантоотримувачами, які не отримували надходжень у попередньому 2019 році, а 59 з них узагалі не здійснювали в цей період господарської діяльності. За цими договорами перерахували 57,5 млн гривень.

На кінець аудитори встановили, що основна мета надання грантів інституційної підтримки у сфері культури, туризму та креативних індустрій – створення робочих місць – не була досягнена. Адже впродовж 2020–2021 років кількість працівників грантоотримувачів зменшилась на 16%. У підсумку понад 518 млн грн витратили з державного бюджету неправомірно та нерезультативно.

Результати аудиту Рахункова палата повідомила Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України. Ексміністр Ткаченко не коментував звіт Палати.