Рахункова палата України завершила аудит діяльності Міністерства культури та інформаційної політики за керівництва міністра Олександра Ткаченка.
Фахівці встановили, що уряд із порушенням законодавства надав понад 743 млн грн фонду боротьби з COVID-19 для МКІП. Мінкульт використало понад 659 млн грн не за призначенням. Матеріали аудити передали до Офісу Генерального прокуратура та Національної поліції України.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати.
“Унаслідок цього на заходи, що не відповідають напрямам спрямування та цільовому призначенню коштів фонду боротьби з COVID-19, МКІП використало майже 60 млн грн, Український культурний фонд (УКФ) – понад 518 млн грн, Український інститут книги – більш як 81 млн гривень”, – читаємо у повідомленні.
Зокрема аудит засвідчив незадовільний процес підготовки Міністерством культури та інформаційної політики й ухвалення урядом рішень про виділення коштів із фонду боротьби з COVID-19. Фахівці встановили майже повну невідповідність змісту відповідних документів нормам закону про державний бюджет на 2020 рік та порядку використання цих коштів, затвердженого постановою Кабміну від 22 квітня 2020 року.
У червні 2020 року Мінкульт звернувся до уряду з проханням виділити йому 1,9 млрд грн за 11 напрямами. Кабмін виділив міністерству 777,8 млн грн з фонду боротьби з COVID-19 за 6 напрямами, 5 з яких на суму 743,4 млн грн – неправомірно.
“Більшість передбачених цими документами напрямів узагалі не стосуються заходів із запобігання хворобі та боротьби з її наслідками, а за суттю є фінансовою підтримкою сфери культури, туризму та креативних індустрій (на видачу різних ґрантів суб’єктам господарювання, виробництво серіалів, розробку електронного ресурсу культурної спадщини, погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг)”, – вважають аудитори.
У МКІП період Ткаченка немає детальних, точних і вірогідних фінансово-економічних розрахунків потреби у бюджетних коштах. А самі рішення про виділення цих коштів взагалі не можна було ухвалювати, вважають у Рахунковій палаті.
За аудитом майже 663 млн грн виділили без законодавчих підстав узагалі для використання коштів державного бюджету на надання грантів інституційної підтримки. Щойно УКФ перераховував грантоотримувачам кошти із держбюджету, вони втрачали статус бюджетних і виводились із системи казначейського обслуговування та бюджетного контролю.
Такі дії дозволили Українському культурному фонду уникнути дотримання критеріїв визначення одержувачів бюджетних коштів. А саме не менш як дворічний досвід роботи за відповідним профілем, виробничий потенціал, незбиткова діяльність тощо.
Окрім того УКФ не вимагав підтвердження попереднього отримання доходу від діяльності у сфері культури, туризму або креативних індустрій. Відтак аудитори Рахункової палати встановили 99 випадків, коли він уклав договори з грантоотримувачами, які не отримували надходжень у попередньому 2019 році, а 59 з них узагалі не здійснювали в цей період господарської діяльності. За цими договорами перерахували 57,5 млн гривень.
На кінець аудитори встановили, що основна мета надання грантів інституційної підтримки у сфері культури, туризму та креативних індустрій – створення робочих місць – не була досягнена. Адже впродовж 2020–2021 років кількість працівників грантоотримувачів зменшилась на 16%. У підсумку понад 518 млн грн витратили з державного бюджету неправомірно та нерезультативно.
Результати аудиту Рахункова палата повідомила Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України. Ексміністр Ткаченко не коментував звіт Палати.
«Наша стратегія полягає в переробці та розвитку високотехнологічних галузей. Ми маємо збільшити долю переробки в структурі ВВП з 10% до як мінімум 20%, адже сировинність часто є синонімом бідності», — зазначила вона.