 |
(044) 239–22–52
(068) 931–66–76 |
 |
office.gildia.kiev.ua@gmail.com |
Яйця в кілограмах, яким передував розвал служби внутрішнього аудиту
Поки всі говорять про яйця в кілограмах, ми нагадуємо про те, як у Міністерстві оборони України розвалили службу внутрішнього аудиту, якість якої була відмічена у звіті НАТО.
Це було зроблено влітку 2020 року на підставі суперечливого аналізу оцінки якості, який згідно письмових відповідей Міністерства оборони України на адвокатські запити адвоката Надія Павлова не проводився.
Ми нагадуємо про історичний процес для внутрішнього аудиту в державному секторі справу №640/16191/20 про оскарження Директив Міністерства оборони України, якими було розвалено реальну систему внутрішнього аудиту в Міноборони.
Директиви Міністерства оборони України від 15.06.2020 № Д-226/21 та від 17.06.2020 № Д-226/22, переліки змін до штату № 01/080 – Міністерство оборони України (центральний апарат Міністерства оборони України) від 16.06.2020 № 226/2417 та від 18.06.2020 № 226/2469, Схема організації Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 17.06.2020 зареєстровану Міністерством оборони України за № 9259/з/1 від 18.06.2020, затверджену Директивою Міністерства оборони України від 17.06.2020 № Д-226/22 та наказ Міністерства оборони України від 17.06.2020 № 212 «Про призначення відповідального за проведення організаційно-штатних заходів у Департаменті внутрішнього аудиту Міністерства оборони України» були прийняті на підставі аналізу з пропозиціями щодо покращення діяльності служби внутрішнього аудиту, який оформлено доповідною запискою (доповіддю) державного секретаря Міністерства оборони України Олександра Дубляна від 16.06.2020 № 9259/з.
В ході розгляду справи було здобуто від Відповідача письмовий доказ, що ніякого аналізу оцінки якості влітку 2020 року Міноборони не проводило. Суд першої інстанції оцінки такому доказу не надав. Просто відмовив у задоволенні позову.
Рішення судді Добрянсокї Я.І., ОАСК, мотивовано ст. 8 ЗУ «Про органи виконавчої влади», пунктом 10 Положення 671. Мовляв, Міністр оборони України може видавати державному секретарю доручення, обов’язкові до виконання, які державний секретар може виконати, порушуючи інші закони та нормативно-правові акти. Суд обмежився переписуванням в текст рішення позиції Міністерства оборони України.
Суд першої інстанції залишив підстави позову поза увагою. Так само суд упустив низку доказів.
Суддя першої інстанції заперечувала надання матеріалів справи на ознайомлення стороні позивача з правом вчинення фотокопій, мовляв, ці матеріали, які на 80% сформовані позивачем – державна таємниця. Суддя відмовила низці третіх осіб про залучення у справу, мовляв, скасування Директив і похідних документів, які слугували підставою звільнення таких осіб, не впливає на права таких осіб. Суддя не розглянула по суті клопотання про допит свідка – державного секретаря Міністерства оборони України, бо суддя відмовила у клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні. Так і не розглянула клопотання про витребування документів про кваліфікацію полковника Бойка А., який де факто оцінював діяльність департаменту.
Суддя першої інстанції заперечувала надання матеріалів справи на ознайомлення стороні позивача з правом вчинення фотокопій, мовляв, ці матеріали, які на 80% сформовані позивачем – державна таємниця. Суддя відмовила низці третіх осіб про залучення у справу, мовляв, скасування Директив і похідних документів, які слугували підставою звільнення таких осіб, не впливає на права таких осіб. Суддя не розглянула по суті клопотання про допит свідка – державного секретаря Міністерства оборони України, бо суддя відмовила у клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні. Так і не розглянула клопотання про витребування документів про кваліфікацію полковника Бойка А., який де факто оцінював діяльність департаменту.
Якщо уважно проаналізувати хронологію документів (оскаржуваних Директив), то можна побачити таке:
15.06.2020 року Відповідач приймає оскаржувану Директиву.
16.06.2020 року. Відповідач видає сумнівний документ доповідь Міністру оборони України (вих. 9259/3 від 16.06.2020 року)
16.06.2020 Відповідач видає другу оскаржувану Директиву.
Даний перебіг подій фіксує, що перше оскаржуване рішення про реорганізацію взагалі приймалося без будь якого навіть сумнівного характеру документу-обґрунтування. Міноборони не надало до Суду жодного документу, який би обґрунтовував прийняття оскаржуваної Директиви від 15.06.2020 року.
Міноборони обґрунтовує прийняття оскаржуваної Директиви від 15.06.2020 року, документом, який було видано 16.06.2020, на наступний день після прийняття такої директиви, – доповідь Міністру оборони України (вих. 9259/3 від 16.06.2020 року). Це доволі сучасна та нестандартна практика – обґрунтовувати рішення органу держаної влади документами сумнівного характеру, які створені неповноважними особами на наступний день після прийняття оскаржуваного рішення.
Також слід пам’ятати, що будь які зміни до штатного розпису Департаменту внутрішнього аудиту мають погоджуватися з Міністерством фінансів України. Суд першої інстанції так і не надав відповіді на запитання чому державний секретар Міністерства оборони України може порушувати п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 у редакції Постанови Кабінету міністрів України від 19.10.2016 №730, п. п. 33, 47 Постанови КМУ від 28.08.2002 № 228, згідно яких штатний розпис Міністерства оборони України затверджується державним секретарем Міністерства оборони України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Також слід пам’ятати, що будь які зміни до штатного розпису Департаменту внутрішнього аудиту мають погоджуватися з Міністерством фінансів України. Суд першої інстанції так і не надав відповіді на запитання чому державний секретар Міністерства оборони України може порушувати п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 у редакції Постанови Кабінету міністрів України від 19.10.2016 №730, п. п. 33, 47 Постанови КМУ від 28.08.2002 № 228, згідно яких штатний розпис Міністерства оборони України затверджується державним секретарем Міністерства оборони України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Суд першої інстанції позов відхилив. Рішення позивачу надіслав аж у листопаді 2022 року на електронну пошту, що Кодексом адміністративного судочинства (КАСУ) не передбачено.
Зараз справа в суді апеляційної інстанції. Шостий апеляційний адміністративний суд має вирішити чи відкривати провадження.
Можна нескінченно писати про яйця в кілограмах, але ситуація зі знищенням робочого внутрішнього аудиту в Міноборони влітку 2020 року заклала підвалини для кризи “яєць у кілограмах”.
Проблема “золотих яєць у кілограмах “стартувала раніше – в момент, коли з Міноборони України вирішили видалити реальний внутрішній аудит – літо 2020 року.
Нерухомість на тимчасово окупованих територіях: як бути з податками?
Ну а поки в Україні йде війна, ми нагадуємо про таке важливе для кожного платника податків Рішення № 3-р(І)/2019 у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА“ (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 23 березня 2017 року № 1989–VIII (далі – Закон № 1989).
Цим Рішенням Суд визнав таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону № 1989, відповідно до яких „нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269–289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку“.
Ви можете ознайомитися з текстом даного Рішення Конституційного Суду України тут.
Для ілюстрації використано картину Ольга Кваша 1976 р.н. На своєму подвір’ї. Більше про творчість мисткині Ви можете почитати тут.
Облік, який нам потрібен. Універсальні стандарти обліку ESG
Оскільки Україна все більше інтегрується у західний фінансовий світ, ми маємо бути готові та орієнтуватися у світі західного комплаєнсу. Публікуємо для Вас переклад інформативної статті про ESG.
Війна скінчиться нашою перемогою, тому нам слід готуватися до відбудови України з урахуванням найкращих світових практик.
ESG – екологічне, соціальне та корпоративне управління – це підхід до оцінки того, наскільки корпорація працює від імені соціальних цілей, які виходять за рамки ролі корпорації для максимізації прибутку від імені акціонерів корпорації.
Облік, який нам потрібен. Універсальні стандарти обліку ESG
(автори Роберт Дж. Іклес та Бхакті Мірчандані)
Стандарти обліку ESG – повна каша. Суперечки різних точок зору означають відсутність єдиних стандартів виміру прогресу та стійкості компанії. Гарна новина у тому, що новостворена ініціатива, Міжнародна Рада Стандартів Стійкості (International Sustainability Standards Board), має на меті зробити те саме, що Рада міжнародних стандартів обліку (IASB) робить для фінансової звітності – розробити стандарти за якими компанії мають звітувати для своїх інвесторів. І як би неоднозначно все не було зараз, найкращим результатом для Міжнародної Ради Стандартів Стійкості буде розробка єдиних глобальних стандартів, які включать у себе напрацювання всіх попередніх стандартів. В ідеалі і Комісія з цінних паперів США і ЄС зможуть використовувати ці стандарти. Компанії мають надати найбільшу підтримку Міжнародній Раді Стандартів Стійкості аби розробити такі стандарти найкращим чином.
Сьогодні практично кожна компанія розуміє, що стійкість має бути основою її стратегії та процесу збору капіталу. Натомість, більшість компаній плутаються у тому, як краще звітувати за ESG стандартами відносно свого прогресу аби така звітність була достовірною для акціонерів та інших користувачі. От що потрібно, так це універсальна форма стандартів для виміру та звітування, подібно до тієї, що ми маємо для фінансової звітності. Уявіть світ, у якому кожна компанія на власний розсуд мала б визначити як виміряти для себе, скажімо, прибутки або знецінити активи. Або обрати один з трьох-чотирьох альтернативних способів, які пропонують громадські організації. Саме у такій ситуації живуть компанії, коли мова заходить про стандарти ESG. Та, на горизонті надія є. Світ звітності стійкості – хитросплетіння імен і розроблених стандартів. Просто для прикладу найзначніші: Рада зі стандартів розкриття клімату (CDSB), Глобальна ініціатива зі звітності (GRI), Міжнародна рада інтегрованої звітності (IIRC) (Ікклс був одним з засновників), Рада стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку (SASB) (Ікклс був очільником-засновником) та Спеціальна група з розкриття фінансової інформації, пов’язаної з кліматом (TCFD).
Гарна звістка, що провісник зміг дати обіцянку розробити єдине джерело істини звітності за ESG. Таке джерело називається Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB). Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку зробить для звітності з розвитку те, що Рада міжнародних стандартів бухгалтерського обліку робить для фінансової звітності – розробить стандарти для компаній, за якими звітувати перед інвесторами. Обидва органи будуть здійснювати діяльність на базі Фонду міжнародних стандартів фінансової звітності . Створена у листопаді на Конференції Організації Об’єднаних Націй Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB) забезпечить «глобальну основу» для високоякісної звітності стійкості. Робота ради буде підтримана у США Комісією з цінних паперів (SEC) та ЄС директивою звітності з корпоративної стійкості (CSRD). Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку фокусує свою увагу «єдиному матеріальному критерії» інформації за ESG, яка впливає на оцінку інвесторів. Остання є теж в центрі уваги Комісії США, тому мандат на розробку узгоджується. На противагу, Директива ЄС містить ширше поняття «подвійної матеріальності», що означає, що звітність буде містити і інформацію для всіх зацікавлених осіб, яка може бути не цікавою для інвесторів. Спільного в обох підходах – концепція «динамічної матеріальності»: питання, які охоплюють ESG – питання не цікаві для інвесторів сьогодні, але які можуть стати центром уваги інвесторів у майбутньому. Найочевидніший приклад на сьогодні – зміна клімату. В ідеалі результатом роботи Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку стане світовий стандарт, який включатиме у себе напрацювання всіх попередніх стандартів та розробок, які фокусувалися на потребах інвесторів В ідеалі, по факту і Комісія і ЕС зможуть використовувати такі стандарти. ЕС зрештою зможе дати таким стандартам верх над стандартами подвійної матеріальності. Оскільки динамічна матеріальність робить такі стандарти більш прийнятними для інвесторів, Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку може взяти повноту всієї відповідальності за розробку таких стандартів на себе.
Як для молодої організації, Рада робить гарний старт. 16 грудня 2021 року опікуни Фонду МСФЗ оголосили про призначення Емманюеля Фабера, колишнього виконавчого директора Данон, головою Ради. Це гарний вибір, оскільки Фабер розуміє виклики до звітності зі стійкості з корпоративної точки зору та можливість створити світовий набір стандартів.
27 січня 2022 року Фонд оголосив про призначення Сью Ллойда, теперішнього Віце-очільника Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Також Жанін Гілло, виконавчий директор Фонду оцінки звітності, призначено спеціальним радником голови Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Це також два добрих вибори. Фабер пояснив логіку цих двох призначень: «У Сью багатий досвід розробки стандартів, який стане ключовим для роботи Ради. Джанін привнесе у роботу прекрасні зв’язки з глобальними інвесторами, що є ключовим для інтеграції Фонду оцінки звітності до Фонду МСФЗ » . Другий спеціальний радник Ради та інші призначення будуть оголошені протягом наступних місяців. Розробка стандартів може бути повільною. Після Великої депресії, потрібні були десятиріччя для того аби розробити стандарти корпоративного обліку у США та в світі. Натомість, маємо рухатися швидше. Загрози зміни клімату та суспільного тиску нагальні. На щастя, нам не потрібно починати з нарисів. Далеко не з нарисів нам починати. Якість розкриття інформації про стійкість покращилась в останні роки. Об’єднання Фонду оцінки звітності, Рада зі стандартів розкриття інформації про екологічний вплив та Спеціальна робоча група з кліматичних розкриттів Ради фінансової стабільності надасть Раді з міжнародних стандартів сталого розвитку сильні інтелектуальні активи та правильних людей на воротах.
Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку може бути побудована на міцному фундаменті, а не на соломі і нитках. Корпоративна спільно також має ключову роль у забезбепеченні успіху Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку. В інтересах корпоративної спільноти Раду підтримати. Інвестори все більше вимагають інформацію про показники роботи компанії в аспекті питань матеріальної стійкості. Водночас, компанії все частіше звинувать у так званому зеленому піарі у їх звітності щодо стійкості. Тобто, слід прийняти до уваги, що стандарти не можуть бути ціллю для питань вуглецевих викидів або різномаїття, рівності та інклюзії. Натомість такі стандарти мають надати достовірну інформацію про досягнення компаніями цілей, які така компанія встановила (якщо встановила).
Натомість, у компаній є доволі обґрунтоване занепокоєння відносно вартості запровадження таких стандартів. Ми звертаємо увагу, що запровадження стандартів завжди включає аналіз витрати/переваги. З цієї точки зору МСБО зробило підхід аналіз витрати/переваги основою, тому такий досвід буде корисний і для Міжнародна Рада Стандартів Стійкості. Міжнародна Рада Стандартів Стійкості також зможе отримати переваги і від досвіду Рада стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку, оскільки підхід до аналізу витрати/вигоди став основою її роботи.
Ми розуміємо необхідність первинних інвестицій для того аби мати викоско якісну ситему внутрішнього контролю та систему вимірювання для того аби підтримувати звітність. Але така само було і з фінансовою звітністю, досвідом та технологіями, які з часом скоротили витрати. Через наявність попиту інвесторів аудит стійкості вже став зростаючим бізнесом.
Однак є одна проблема, яку компанії мають владнати. До сьогоднішнього дня було дві розмови між компаніями та їх інвесторами і іншими зацікавленими особами. Одна розмова про фінансової результати, і це розмова між виконавчими, фінансовими директорами та інвесторами з менеджерами управління портфелями. Інша розмова десь між функцією стійкості компанії, стійкістю та функцією управління точки зору інвестора. Ці дві розмови вже почали сплітатися та мають стати однією. Люди фінансів та стійкості з обох сторін мають стати двомовними.
У компанії, фінансова функція та функція стійкості мають описувати інвестиції у компанію та вплив таких інвестицій на фінансові показники компанії. З точки зору інвестора, управлінець портфелю має розуміти питання матеріальної стійкості, а команда стійкості має фокусувати своє обговорення на питаннях фінансової стійкості. То що ж можуть зробити компанії аби забезпечити життєздатність? З точи зору інвесторів, управлінці портфелями мають розумітися на питаннях матеріальної стійкості, а команда стійкості має вести свої обговорення має у контексті фінансових результатів. То о ж можуть зробити компанії аби забезпечити успіх Міжнародної Ради Стандартів Стійкості в контексті їх довгострокової життєздатності? Добрі новини: лише дві речі. В ході розробки стандартів, чернетки будуть публікуватися для обговорення широким загалом. Компанії мають долучитися до інвесторів аби надати їх відгук, включно і з доробками та критикою.
Якщо у компанії є будь яка можливість прийняти участь у дорадчому органі або у робочій групі, то компанія має такою можливістю скористатися. По-друге, компанії мають доволі агресивно впроваджувати такі стандарти. Звісно буде розрив часу між тим, як компанія почне впроваджувати стандарти, та держава, де знаходиться хед-офіс компанії зробить такі стандарти обов’язковими (якщо зробить). Однак, той, хто затягне з очікуванням, програє. Подібно тому, як швидко деякі компанії переходили на МСБО, інвестори так само будуть тиснути на компанії запроваджувати стандарти стійкості аби можна було проаналізувати та порівняти результати діяльності компаній. Неможливість звітувати за стандартами стійкості стане недоліком для компанії та породить сумнів. У такій ситуації, скоріш а все, інвестор будуть допускати найгірший варіант – можливе знецінення вартості цінних паперів компанії.
Коли Фабера запитали про його очікування, як представника корпоративної спільноти, він сказав: «Багато компаній вже роблять добру роботу, яка допоможе їм, як стандарти опублікують». Вони мають продовжувати таку роботу та не зволікати. Оскільки ми розроблюємо стандарти, відгук про стандарти буде вітатися та є необхідним». Міжнародна Рада Стандартів Стійкості полегшить роботу для компаній, які піклуються про свою стратегію довготривалої стійкості. Натомість, компанії мають надати такій роботі повну підтримку. Робетр Дж. Ікклз.
Робетр Дж. Ікклз. – гостьовий професор Саїд Бізнес Скул, Оксфордського Університуету та головний радник Бостон Консалтінг Груп.
Гаррі Трумен. Перевірки закупівель в умовах воєнного стану і крісло Президента США
Проведення закупівель в умовах воєнного стану завжди викликає у суспільстві гостру дискусію. З одного боку в умовах війни вся держава, кожен працює для зміцнненя воєнно-промислового комплексу, з іншого боку війна – зона можливостей створити капітал.
Ми публікуємо переклад статті про Гаррі Трумена та його легендарний Комітет, який досліджував розтртату та махінації на оборонці США під час Другої світової війни. Нагадуємо, що саме посада Голови Комітету привела Гаррі Трумена у крісло Президента США.
Передумови
10 лютого 1941 року маловідомий сенатор від демократичної партії, штат Флорида Гаррі Трумен старший виступив у Сенаті з промовою, яка змінила його життя на завжди. І, хоча, США офіційно займали «нейтральну» позицію відносно війни у Європі, німецького вторгнення та окупації Франції та Нідерландів, у 1940 році за вимогою Президента Франкліна Рузвельта США вирішили діяти і Конгрес поспішно прийняв національний план підтримки розбудови оборони у сумі більш аніж 10,5 мільярдів доларів США.
Колишній власник малого бізнесу Трумен поставив під сумнів надання кращих умов ля укладання військових контрактів таким чином, що «більші люди тільки зростають, а мені мають вийти з бізнесу та померти з голоду». Трумен виступав за скасування практики поділу контрактів між друзями та політичною належністю. Очоливши законодавчий нагляд, Трумен запропонував провести «розслідування національної оборонної програми та виконання військових контрактів».
Хід подій
Резолюція № 71 Сенату (Резолюція Трумена) була одноголосно прийнята 01 березня 1941. Цією резолюцією було створено Спеціальний Комітет для розслідування Національної оборонної програми, більш відомий як Комітет Трумена. До складу Комітету увійшли сім членів, та голові комітету було виділено 15 000 доларів США аби винайняти штат та провести розслідування. Розважливо підготовлені звіти Комітету швидко знайшли підтримку у членів Конгресу. Як наслідок, Сенат продовжив існування Комітету серією додаткових резолюцій та виділив додаткове фінансування. Сенатор Трумен пішов у відставку з Комітету у 1944 році та став кандидатом у віце-президенти США. Трумен успішно очолював Комітет чотири роки поспіль.
Публічний вимір
Одразу після формування спеціального комітету Трумен виступив по радіо з промовою, у якій висвітлив плітки у Вашингтоні про годівницю і преференції на військових контрактах.
«Коли люди створюють простій для отримання прибутку, коли нам продають товари низької якості для нашого захисту, коли махлюють з цінами і якістю, такі люди не сильно і відрізняються від уклоністів і суспільство в більшій мірі має і ставитися до таких людей як до уклоністів» – сказав Трумен. Трумен закликав американців доповідати Комітету інформацію про не відповідності відносно фактів порушення інтересів Уряду. Тисячі американців зі всієї країни відповіли, заваливши Комітет листами.
Публічно сенатор заявив, що Комітет не встановлював будь якого остаточного дедлайну. Між тим в приватних бесідах, члени Комітету розуміли важливість своєчасного оприлюднення даних та потребу своєчасного інформування суспільства про роботу Комітету. Журналісти періодично інформували про хід розслідування, чим робили з Трумена героя-популіста. У своєму листі до дружини Бесс Трумен хвалився : «Я на передовицях Канзас Сіті Джорнал…і про мене згадують у трьох чи чотирьох місцях.»
Розслідування
Перш аніж скликати сої перші слухання у Комітеті, Трумен вивчав звіти суперечливого періоду Громадянської війни авторства Спільного Комітету Ведення війни. Трумен дійшов висновку, що : «Сама суть розслідувань конгресу зазнала насильницького втручання тих людей, які так і не зрозуміли та не оцінили широту та функції такого розслідування». Трумен підсумував, що його комітет буде працювати як поліцейський-доброволець, яки проводить розслідування та звітує про результати американському народу.
Під керівництвом Трумена, задіявши спроможний штат, Комітет зайнявся широким колом питань. Коло розслідування включало: дефіцит військового часу, вартість перевидатків, найм по блату, шахрайство та трудові страйки. Для проведення першого розслідування Комітет вибрав будівництво казарм. Для цього Комітет відвідав дев’ять казарм по всій країні. Сенатори зв’язували, що перевитрати бюджету стали скоріш нормою, аніж виключенням. Для прикладу, у Індіанатаун Геп, Пенсільванія, остаточна вартість будівництва виявилася у 10 разів більше за первинну у 125 000,00 доларів США. У Камп Блендін у Флорида підрядник порушив умови договору, які забороняли залучати субпідрядників, чим вдвічі збільшив свій прибуток. Так Договір на будівництво Форту Леонард Вуд, Міссурі, передбачав будівництво 17 миль залізної дороги для доставки матеріалів на майданчик. Комітет з’ясував , що залізну дорогу не можна було і не було побудовано вчасно аби сприяти будівництву основного об’єкта. Всі ліси (деревина) та будівельні матеріали до об’єкта доставляли вантажівками. Трумен засудив такі витрати: «Ми будемо змушені оплачувати такі вита датки, розтрати та неефективне використання коштів шляхом збільшення податків у найближчі роки». Відлуння роботи комітету та враження американців по всій країні, які підтримували Комітет, відголоси лося і у Вошингтом Пост: « Найкращий спосіб запобігти марнотратству державних чиновників це записувати їх витрати від самого початку». Армія теж відповіла: було розпочато перегляд процедур обрання переможців за оборонним замовленням.
Вході проведення перевірки виробництва та виготовлення комплектуючих Комітет виявив крайнє неадекватні, інколи абсолютно непрацюючі зпчастини. Офіцер армії повітряних сил США, який поскаржився на якість запчастин двигуна, які виготовляло Врайт Ауронавтікал, пригадував : «Коли я виступив проти жорсткості цих підшипників, мені сказали, що під час війни я не можу бути перебірливим». У іншому анонімному випадку, офіцер армії надав свідчення, що три готові до відправки двигуни у доці для відвантаження, після вивантаження, були вже у такому стані, що стали просто непридатними для встановлення на літак. Працівники описували, як менеджери на заводі спеціально підмінювали документи спеціально визначаючи неякісні деталі придатними для того аби передати їх на відвантаження. І попри такі випадки, окремі армійські офіцери засуджували практику анонімних звернень (практику написання анонімних листів з зазначення фактів недбалості посадових осіб) як прояв відсутності субординації.
Офіційні посадові особи адміністрації Рузвельта зустріли роботу комітету критикою. Коли 08 грудня 1941 року конгрес оголосив війну Японії, критики у Білому домі та у Конгресі закликали до розпуску Комітету. Комітет категорично виступив проти таких закликів та наголосив на критичній необхідності своєї роботи в цей час як ніколи: « Протягом 8 місяців роботи Комітету, Комітету вдалося задокументувати та привернути увагу до багатьох випадків,я кі негативно позначилися на виробництві». Члени зазначили, що комітет продовжить постійно споглядати з метою забезпечення того аби такі проблеми були сприйняті на тверезу голову та вирішені. І хоча Комітет уникнув прямої критики президента, Комітет гостро критикував аспекти планування оборони. В одному зі звітів, Комітет винив генералів за провал належної модернізації армії. Комітет заявив,що генерали вели війну у спосіб часів Громадянської війни. Коли Сенатор Артут Вандерберг, Штат Мічиган, запитав Трумен кого слід винити у нестачі належної організації та координації управління обороною, Трумен, зазвичай лояльний до адміністрації демократів, заключив, що відповідальність була на Білому домі.
Корупція та розтрати, про які звітував комітет Трумена, розквітли через виконавчу владу з метою централізувати військове виробництво у новий агенції Раду військового виробництва (РВВ). РВВ дуже швидко стало об’єктом прискіпливої уваги Комітету через свою політику найму на державну службу за схемою чоловік за долар на рік[1]. Найняті за такою схемою працівники продовжували отримувати заробітну плату від великих національних корпорацій. Комітет запідозрив у такій ситуації конфлікт інтересів. Комітет дійшов висновку, що такі найняті службовці були нездатні відірватися від їх підсвідомого тяжіння до своїх рідних індустрій. Комітет зазначив, що така відданість працівників могла стати на заваді найефективнішій роботі ВПК. Трумен продовжив боротися за малий бізнес, та як зазначив один істотний споглядач: « Ідея зробити максимально ефективним ВПК шляхом залучення десятків тисяч малих підприємців завжди була недосяжною. Невблаганно, війна робила великих виробників ще більшими».
Результати
Комітет Трумена зарекомендував себе як ефективного спостерігача протягом надскладного періоду американської історії та заслужив довіру шляхом викриття корупції, розтрат та шахрайства. Своєю роботою Комітет Трумена зберіг американським платникам податків мільярди доларів. У1948 році Сенат перевів роботу Комітету Трумена на постійну основу шляхом формування Постійного підкомітету щодо розслідування урядових справ з мето розслідування випадків розтрат, шахрайства у органах виконавчої влади. І попри схвальні відгуки роботи, Комітет залишив по собі суперечливий спадок. Критики звинувачували комітет в упущенні суперечливих випадків. Для прикладу, звинувачення Національної асоціації розвитку кольорових народів до армії США , що під час укладання строкових військових контрактів мали місце випадки дискримінації. Або випадок, коли опонент звинуватив сенаора Алберта «Хеппі» Чендлера, штат Кентуккі, в отриманні подарунків від військовозобов’язаних (подарунки як великий басейн для плавання, який було побудовано з критичних військових матеріалів: сталі та латуні). В цих випадках Комітет Трумена не знайшов жодних доказів, які б підтверджували, що сенатор мав на меті допомогти військовозобов’язаному або другу. Звіт Комітету Трумена критиків не переконав і вони звинуватили комітет в політичних ігрищах у розпал передвиборчої кампанії.
Можливо найбільшим спадком Комітету стала кар’єра його Голови Гаррі С. Трумена. У 1944 вашингтонський журналіст назвав його одним з найцінніших чиновників у Вашингтоні та єдиним членом Конгресу, який може очолити список. Під час Національних зборів Демократів у 1944 році голоси лібералів та консерваторів розділилися відносно повторно призначення Віце-президентом США Генрі Воллеса. Трумен виявився компромісною кандидатурою. Пробувши у кріслі Віце-президента США лише чотири місця, Трумен склав присягу та вступив на посаду Президента США одразу після раптової смерті Рузвельта.
[1] Dollar-a-Year Man – це термін який використовували під час Другої світової війни для того аби описати найнятий виконавчий персонал, який приїжджав працювати на Уряд США до Оттави, у більшій мірі до Департаменту забезпечення та постачання. Зарплату такому персоналу платили приватні компанії, у яких вони були працевлаштовані, а Уряд компенсував витрати на житло.
Гільдія звернулась до Міносвіти щодо вступного іспиту на магістратуру
03.01.2021 Гільдія звернулася до Міністерства освіти і науки України з листом щодо проекту програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування.
В чому суть?
Міністерство освіти і науки оприлюднило проект програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування. По суті це проект програми вступного іспиту на магістратуру з економіки. І цей проект не передбачає питань про те що таке внутрішній аудит і внутрішній контроль.
Ми вважаємо, що така ситуація містить низку загроз для держави і для приватного сектору. Прикро, що у дні, коли країни Заходу запроваджують єдину антикорупційну стратегію, Україна віддаляється у морок середньовіччя.
Ми публікуємо лист аби кожен міг зрозуміти наслідки недалекоглядного рішення відправити внутрішній аудит і внутрішній контроль у забуття для кандидатів на здобуття ступеня магістра економіки.
Вих. № ГПВАУ-03/01-22/1 від 03 січня 2022 року Міністру освіти і науки України Сергію Шкарлету
Щодо проекту програми предметного
тесту з обліку та фінансів єдиного фахового
вступного випробування
Шановний пане Сергіє.
Звертаємося з приводу проекту Програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування, що розміщений для громадського обговорення (https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2021/12/20/HO.proyekt.proh.predm.testu.obl.finans.YEFVV.pdf).
Гільдія наголошує, що запровадження ефективних систем внутрішнього контролю у приватному і у державному секторах є міжнародним зобов’язанням України в силу ст. ст. 9, 12 Конвенції ООН проти корупції.
Україна ефективно вибудовує такі системи, керуючись своїми міжнародними зобов’язаннями, задовго до підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, яким передбачено зобов’язання України провадити політику розвитку внутрішнього аудиту і внутрішнього контролю в Україні вдруге.
Щодо варіанту програми предметного тесту слід врахувати, що упущення вимог мінімальних знань в частині внутрішнього аудиту та внутрішнього контрою для кандидатів на здобуття ступеня магістра економіки унеможливлює виконання як низки міжнародних договорів, так і низки законодавчих актів України.
Частиною 2 пункту 9 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. N 1001, передбачено, що на посаду керівника підрозділу державного органу або його територіального органу в установленому законом порядку призначається особа, яка має економічну або юридичну вищу освіту за ступенем магістра та стаж роботи відповідно до вимог законодавства. Простіше кажучи, запропонована програма для вступу на магістратуру взагалі не передбачає обов’язку для кандидата мати бодай мінімальне уявлення, що таке внутрішній аудит та внутрішній контроль. Аналогічні за своєю суттю вимоги містяться і у Постанові Правління НБУ від 10.05.2016 № 311 в частини кваліфікаційних вимог до керівника служби внутрішнього аудиту в банках України.
Так само не можливо сформувати штат служби внутрішнього аудиту як у державному, так і у приватному секторах, де, за загальним правилом, мінімальною вимогою до освіти є бакалавр економіки чи права. Якщо кандидати не мають мінімального уявлення про внутрішній аудит та внутрішній контроль, не зрозуміло для чого таких кандидатів наймати на роботу.
Гільдія вбачає великий ризик у запропонованому проекті програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування для приватного і державного секторів і у контексті як запуску ринку капіталів, так і запуску організованих товарних ринків. В наші дні, коли місто Київ випускає облігації, а цінні папери АТ «Укрзалізниця» торгуються на світових біржах, не може бути ситуації, що особа, яка вже здобула ступінь бакалавра економіки і планує продовжити навчання у магістратурі, не знає нічого про внутрішній контроль і внутрішній аудит.
Така ситуація очевидно ставить під удар як виконання ЗУ «Про акціонерні товариства», ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» і Кодекс корпоративного управління.
Іншим ризиком є відсутність бодай мінімальних знань кандидатів про те, які стандарти внутрішнього аудиту існують, чому міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту в Україні не можуть бути застосовані в силу їх неузгодженості з основоположними принципами національного права.
Відсутність згадки про внутрішній аудит і внутрішній контроль у тесті з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування суперечить послідовній державній політиці Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
Відсутність згадки про внутрішній аудит і внутрішній контроль призведе до збільшення скандалів на кшталт «Тимчасова слідча комісія щодо ситуації на АТ Укрзалізниця», «справа Вог Аеро Джет», «питання достовірності фінансової звітності НАК Нафтогаз України» .
Окремим наслідком такої недалекоглядної політики стане розквіт барвінку корупції на публічних закупівлях, преміюванні за рахунок маніпуляцій зі штатом у державних та комунальних підприємствах.
Абсолютно реальну загрозу, з урахуванням запуску ринку капіталів і організованих товарних ринків, становить така політика і для пересічних громадян України, які мають намір інвестувати свої заощадження у вітчизняні підприємства.
На останок, ми наголошуємо, що так званий «банкопад» 2013-2015 років мав однією з передумов неефективну систему внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю.
Просимо врахувати зазначене у цьому зверненні при формуванні кінцевого варіанту програми предметного тесту.
Перший Віце-президент ВГО «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України» І. Павлова
Щодо невідповідності окремих питань кваліфікаційного іспиту для кандидатів в аудитори вимогам чинного законодавства
У зв’язку з виявленням в ході підготовки методичних матеріалів для кандитдатів в аудитори очевидних невідповідностей чинному законодавству окремих питань програми іспиту Господарське, цивільне та корпоративне право 2021 Гільдія звернулася до ОСНАД з запитом про надання публічної інформації.
Оскільки перша екземанаційна сессія припадає на 24.09.2021 року, а станом на 13.09.2021 відсутня відповідь на запитання задані Гільдією щодо очевидної невідповідності питань програми діючому станом на 01.01.2021 законодавства публікуємо запит Гільдії та проміжну відповідь ОСНАД.
Для зручності користування всіх зацікавлених осіб – кандидатів публікуємо тут кокретні питання, які фігурують у запиті.
З метою уникнення двозначності та забезпечення повної та всебічної підготовки кандидатів до іспиту, керуючись ст. ст. 1, 3, 5, 14 ЗУ Про доступ до публічної інформації, ст. 15 ЗУ Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, просимо Вас надати розгорнуті відповіді по питанням зазначеним нижче.З метою спрощення розуміння запитань ми наводимо конкретні цитати з програми кваліфікаційного іспиту корпоративне право 2021 і норми діючого станом на 01.01.2021 законодавства.У п. 10 Зазначено «Шахрайство та злочинна поведінка». Водночас, Кримінальний Кодекс України не містить такого поняття як «злочинна поведінка», а правова кваліфікація злочинів та проступків, які можуть бути класифіковані як злочини проти власності поширюється на низку статей, яка не обмежується тільки ст. 190 ККУ.
Просимо Вас уточнити, що саме мається на увазі в розумінні кримінального та кримінально процесуального законодавства України укладачами іспиту та екзаменаторами під поняттям «злочинна поведінка»?
- У п. 10 зазначено «…незаконне привласнення активів». Водночас, Кримінальний Кодекс України не містить такого поняття як «незаконне привласнення активів», а правова кваліфікація злочинів та проступків, які можуть бути вчинені з метою протиправного заволодіння майном поширюється на низку статей Кримінального кодексу України.
Просимо Вас уточнити, що саме мається на увазі в розумінні кримінального та кримінально процесуального законодавства України укладачами іспиту та екзаменаторами під поняттям «незаконне привласнення активів»?
- Укладачі іспиту у Розділі 11. віднесли Конституційний Суд України до судової системи України. Водночас Конституційний Суд України не відноситься до судової системи України, оскільки Конституцій України винесений у окремий Розділ Конституції України (Розділ XII КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ), а не Розділ VIII ПРАВОСУДДЯ.
Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи відноситься Конституційний Суд України до судової системи України. Чи має кандидат спиратися на хибну логіку програми іспиту чи на діючу ст. 147 Конституції України?
- Укладачі іспиту у п. п. 11.4 Зазначили «Верховний суд України як найвищий судовий орган». Водночас, згідно ст. 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Тобто у Конституції України такого суду як «Верховний Суд України» не фігурує. Аналогічні приписи містяться і у ст. 17 ЗУ Про судоустрій та статус суддів.
Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи існує в Україні «Верховний суд України», коли існування такого суду законами України не передбачено, одначе кваліфікаційний іспит такий Суд передбачає? Натомість, згідно чинного законодавства існує «Верховний Суд».
- У розділі «Перелік досліджуваних нормативно-правових актів» зазначено нормативно-правовим актом «Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15.
Однак ще до проведення судової реформи та прийняття нових процесуальних кодексів дана Постанова пленуму ніколи не була нормативно-правовим актом. Дана Постанова пленуму стосується застарілого та в більшій мірі нечинного законодавства про неплатоспроможність боржника, яке діяло до прийняття Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2019 .
Станом на 01.01.2021 року в Україні в силу п. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Просимо Вас уточнити, що саме має відповідати на іспиті кандидат в частині того чи є Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 джерелом права?
Просимо Вас уточнити, чи містить іспити відсилку на застарілу станом на 01.01.2021 Про судову практику в справах про банкрутство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15?
У зв’язку з численними зверненнями членів, щодо непоодиноких спроб включити внутрішніх аудиторів до складу комісій на підприємстві Гільдія інформує зацікавлених суб’єктів, що не допускається включення внутрішніх аудиторів до складу комісій, в тому числі до комісій з інвентаризації, передачі справ, комісій з контролю виконання рекомендацій.
Так само не допускається попереднє погодження внутрішніми аудиторами документів: візування договорів, узгодження техніко економічних обґрунтувань.
Всі зазначені вище дії становлять прямий конфлікт інтересів оскільки аудитор стає учасником процесу, який пізніше має перевіряти.
Для державного сектору, де використовуються Стандарти внутрішнього аудиту у державному секторі, це буде пряме порушення принципів функціональної незалежності та об’єктивності, визначених Стандартом 2 «Незалежність та об’єктивність» глави 1 розділу ІІ Стандартів. Аналогічна позиція міститься у Листі Міністерства фінансів України № 33020-07-5/19567 від 30.06.2020.
Так само для приватного сектору не має значення будете Ви використовувати Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту або Національні стандарти практики, все одно перелічені вище типові порушення незалежності будуть порушеннями у роботі.
Акти таких комісій є недійсними, бо залучені до роботи у таких комісіях внутрішні аудитори діяли фактично поза межами своїх повноважень не у спосіб передбачений Законом.
Дійсно, сьогодні існує ганебна, роками вибудована практика залучати внутрішніх аудиторів до роботи у таких комісіях, вимагати від внутрішніх аудиторів візувати документи. Одначе, такі факти грають в першу чергу проти тих, хто намагається зазвичай на них маніпулювати. Адже, нікчемні документи не породжують наслідків, не можуть підтверджувати або спростовувати факти, відтак не можуть бути використанні для захисту порушеного права, тому такий внутрішній аудит нічим ані державі, ані бізнесу не допомагає.
Механізм захисту прав та інтересів аудиторів в контексті судових справ
На запрошення Аудиторської палати України 22.06.2021 член Гільдії Надія Павлова виступила з доповіддю на тему “Механізм захисту прав та інтересів аудиторів в контексті судових справ”. Модератором заходу виступила Голова Аудиторської палати України Тетяна Олександрівна Каменська.
В ході заходу було детально висвітлено ключові аспекти звернення до суду, типові помилки учасників спору, досудовий і судовий порядки врегулювання спору, основні принципи захисту інтересів аудиторів у дифамаційних спорах, питання захисту прав аудиторів у спорах, що виникають з питань закупівель за бюджетні кошти.
Також було проаналізовано окремі проблеми дисциплінарної практики, в тому числі, у системному взаємозв’язку з новими концептами проекту ЗУ “Про аудит та фінансову звітність”.
Ви можете ознайомитися з презентацією та відеозаписом заходу на офіційній сторінці Аудиторської палати України.
ШААС відклав розгляд справи 640/20288/20 на 05.07.2021 року
26.05.2021 року відбулося судове засідання за апеляційними скаргами незаконно звільненого внутрішнього аудитора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерство оборони України на Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 р. у справі №640/20288/20.
ОАСК відхилив позовну заяву незаконно звільненого аудитора та закрив провадження в частині позовних вимог.
Свою позицію незаконно звільнений внутрішній аудитор у своїх апеляційних скаргах мотивує таким:
- Судом першої інстанції неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи – суд першої інстанції повністю проігнорував та не надав оцінку доводам позивача про протиправність та незаконність проведеного Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача в результаті чого його було прийнято рішення про нерозміщення його в новій структурі – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України.
- Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи – суд першої дійшов помилкового висновку, що єдиною підставою для звільнення Позивача було проведення так званого скорочення посади та не врахував проведення Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 3 ч. 1 ст. 320 КАС України.
- Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання – суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що частина позовних вимог заявлених Позивачем не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та закрив щодо них провадження у справі – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України.
- Судом першої інстанції неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи – безпідставно закрив провадження щодо частини позовних вимог та не розглядав по суті частину позову – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України.
- Суд першої інстанції визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи – безпідставно встановив, що відбулося скорочення посади державної служби в наслідок зміни структури – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України
- Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи – суд першої дійшов помилкового висновку, що єдиною підставою для звільнення Позивача було проведення так званого скорочення посади та не врахував проведення Відповідачем вивчення рівня професійної компетенції Позивача – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України
- Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права – ст. 22, 24, 43 Конституції України та ст. 87 ЗУ Про державну службу – що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в силу п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України
- Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в силу п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України.
Позиція Міноборони зводиться до того, що рішення Суду першої інстанції є законним, що у Міністерстві відбулось реальне скорочення посад державної служби.
В ході судового засідання поставлено було питання Судом про те, що саме змінилося зі скороченням посад державної служби.
Представник Міноборони не зміг чітко пояснити, що саме змінилося в роботі Департаменту після так званого скорочення посад державної служби. Суд за клопотанням представника Міноборони витребував посадові інструкції головних спеціалістів Департаменту до і після скорочення посад державної служби. Після чого Суд оголосив перерву до 05.07.2021
Принагідно нагадуємо, що влітку 2020 року в Департаменті внутрішнього аудиту відбулася чи то реорганізація чи то скорочення на підставі неіснуючого аналізу оцінки якості. Також кількість людей, які залишилися працювати в Департаменті після скорочення залишилась незмінною. Водночас, частину людей звільнили, а частину перевели.
Частина незаконно звільнених внутрішніх аудиторів оскаржила такі дії Міноборони до Суду.
Справа про оскарження Директив ще перебуває на розгляді Суду першої інстанції (справа 640/16191/20).
Також в суді першої інстанції очікують рішення ще два позови членів Гільдії – незаконно звільнених внутрішніх аудиторів (справа №№ 640/24417/20, 640/20294/20).
01.04.2021 р. Шостим апеляційним адміністративним судом винесено постанову про задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України та скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2020 р. у справі №640/20284/20 за позовом незаконно звільненої внутрішньої аудиторки до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії. На разі в Касаційному адміністративному Суді у складі Верховного Суду знаходиться касаційна скарга незаконно звільненої внутрішньої аудиторки.
Станом на поточну дату триває боротьба за захист незалежності внутрішнього аудиту в державному секторі та становлення високих стандартів гарантії прав внутрішніх аудиторів у державному секторі.
Гільдія закликає доопрацювати Проект Постанови КМУ про запровадження сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту
У зв’язку з оприлюдненням Урядом України 07 травня 2021 року на офіційному сайті Міністерства фінансів України для громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. №1001» (далі – Проект), Гільдія звернулась до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, голів фракцій у Верховній Раді України та Національного агентства з запобігання корупції.
За результатами вивчення та обговорення між членами Гільдії Проекту Гільдія звертає увагу на наявність у Проекті корупціогенних факторів та дискреційних повноважень Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).
Пункт 4 Проекту передбачає, що наявність сертифікату внутрішнього аудитора є умовою для виконання функцій держави та є підставою для підвищення посадового окладу.
Проект ставить під сумнів об’єктивність, незалежність, рівні умови та вільний доступ до професії, зважаючи на сукупність дискреційних повноважень Мінфіну:
1) програму підготовки внутрішніх аудиторів готує Мінфін;
2) навчання за відповідною програмою проводить Мінфін;
3) іспит, що підтверджує кваліфікацію, готує Мінфін;
4) перевіряє іспит Мінфін;
5) результат іспиту затверджує Мінфін;
6) черговість проходження сертифікації (тобто відбір працівників, які проходитимуть підготовку, одержуватимуть сертифікат та відповідне підвищення посадового окладу) визначає Мінфін;
7) оцінку якості внутрішнього аудиту в державних органах (тобто якості роботи підготовлених та сертифікованих Мінфіном внутрішніх аудиторів) здійснює Мінфін (Порядок здійснення Міністерством фінансів України оцінки функціонування системи внутрішнього аудиту, затверджений наказом Мінфіну від 03.05.2017 № 480, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2017 за № 633/30531 зі змінами).
Покладання всіх ланок підготовки внутрішніх аудиторів на один орган у поєднанні з повноваженнями у сфері внутрішнього аудиту, визначеними Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375, сприяє монополізації та, як наслідок, створює передумови для зловживань та корупції.
Усталеною світовою практикою є розподіл, коли навчання та сертифікацію проводять громадські організації, а державні органи і регулятори формують вимоги до навчальних програм та здійснюють оцінку якості діяльності з внутрішнього аудиту.
Світовий досвід сертифікації внутрішніх аудиторів полягає в тому, що розвитком професії, стандартами, освітою та сертифікацією займаються громадські організації. Членство в таких громадських організаціях вимагає від членів постійного вдосконалення знать шляхом підвищення кваліфікації та обміну досвідом.
Також встановлена Проектом залежність оплати праці від наявності сертифікату, який видає Мінфін, має очевидне корупціогенне забарвлення.
Протягом 15-ти років ВГО «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України» займається розвитком незалежного внутрішнього аудиту в Україні без залучення державного фінансування. Гільдією вже розроблені програми навчання і підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, що базуються на Національних стандартах практики внутрішніх аудиторів та Кодексі професійної етики професійних внутрішніх аудиторів України (затверджені з’їздом Гільдії), Стандартах внутрішнього аудиту та Кодексі етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту (затверджених Мінфіном), Міжнародних Стандартах Професійної Практики Внутрішнього Аудиту (International Standards for the Professional Practice of Internal Auditing), враховують доробки ISO та актуальну судову практику, а також проводиться відповідне навчання.
Крім того, в Україні діють й інші громадські організації та навчальні заклади, спроможні забезпечити потребу органів державного сектору у безперервному професійному розвитку внутрішніх аудиторів.
Гільдія закликає доопрацювати Проект з урахуванням доводів, викладених вище.
Гільдія наголошує, що прийняття Проекту без внесення відповідних змін призведе до нівелювання інституту внутрішнього фінансового контролю у державному секторі як такого. Адже наявність на папері системи внутрішнього фінансового контролю буде зведена на нуль через тотальну фінансову та кар’єрну залежність в усьому кожного внутрішнього аудитора в державному секторі від Мінфіну.
Стриманий прогноз МВФ щодо ВВП України в 2021-2022 роках
Міжнародний валютний фонд (МВФ) після спаду ВВП України минулого року на 4% прогнозує його зростання цього року на 4% з подальшим уповільненням наступного року до 3,4%, про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Згідно зі Всесвітнім економічним прогнозом (WEO) фонду, оприлюдненим у вівторок, середньорічна інфляція в Україні після зниження у 2020 році до 2,7% у 2021 році збільшиться до 7,9%, а в 2022 році зменшиться до 6,8%.
Інфляція на кінець цього року, відповідно до документа, становитиме 7,2%, а на кінець наступного – 6% порівняно з 5% минулого.
Згідно з новими оцінками, профіцит поточного рахунку в 4,3% ВВП у 2020 році в 2021 році зміниться дефіцитом у 2,5% ВВП і його збільшенням до 3,6% ВВП у 2022 році.
МВФ також прогнозує зменшення безробіття в Україні з 9% минулого року до 8,6% цього і 8,4% – наступного.
WEO, окрім того, містить макроекономічні оцінки для 2026 року. Згідно з ними Україна через п’ять років зростатиме на 4% на рік за середньорічної інфляції 5% і дефіциту поточного рахунку 3,8% ВВП.
Загалом у регіоні країн Європи, що розвиваються, до якого фонд відніс також Росію і Туреччину, МВФ очікує зростання ВВП цього року на 4,4% і наступного на 3,9% після спаду минулого року на 2%.
Як повідомлялося, минулого жовтня МВФ оцінював спад української економіки у 2020 році в 7,2% за інфляції 5,2% і прогнозував її зростання цього року на 3% за інфляції 5,8%.
У WEO спад ВВП України минулого року зазначено на рівні 4,2%, тоді як Держстат України вже поліпшив цю оцінку до 4%.
Уряд України прогнозує зростання економіки цього року на 4,6% за інфляції на кінець року 7,3%.
Нацбанк очікує збільшення ВВП країни у 2021 році на 4,2% за інфляції 7%.
Нагадування про карантинні обмеження
Нагадуємо, що Гільдія працює в умовах дотримання карантину. З цієї причини просимо Вас, за можливості, контактувати з нами через електронну пошту office.gildia.kiev.ua@gmail.com або мобільним телефоном 068-931-66-76. Ми є в усіх можливих мессенджерах.
Якщо Вам потрібно зробити звірку по сплаті внесків, Ви можете направити електронний лист на пошту Гільдії office.gildia.kiev.ua@gmail.com з зазначенням Вашого ПІБ і номеру сертифіката внутрішнього аудитора.
Ми нагадуємо, що до кінця карантину проведення очної начитки не є можливим.
Якщо Вам все таки необхідно особисто відвідати Гільдію, ми просимо Вам погодити Ваш візит телефоном 068-931-66-76.