Світовий банк оголосив про виділення Україні додаткових $1,34 млрд фінансової допомоги, які будуть спрямовані на виплату пенсій, зарплат вчителів, підтримку ВПО та інші пріоритетні видатки держбюджету.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Основна частина цього пакету фінансування – $1,086 млрд – це кошти уряду Японії. Інше – гранти від США, Швейцарії та Фонду підтримки, відновлення та реформування України (URTF)”, – уточнив глава уряду.

Шмигаль зауважив, що фінансова підтримка з боку партнерів дозволяє забезпечувати макрофінансову стабільність України та спрямовувати внутрішні ресурси на потреби Сил оборони.

Нагадаємо, раніше “Флот 2017” писав, що Україна отримає від Світового банку 1,2 мільярда доларів. Кошти будуть надані під гарантії уряду Японії і будуть направлені на підтримку близько 30 програм соціальної допомоги.

Також ми писали, що Європейський банк реконструкції та розвитку, в рамках допомоги Україні щодо підготовки до зимового опалювального сезону, надасть кредит у розмірі 200 млн євро. Кошти будуть направлені НАК “Нафтогаз України” для створення стратегічних запасів газу

Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» втричі збільшила грантову підтримку для українських переробних підприємств, піднявши суму до $11 млн.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

Це тривале збільшення фінансування стало можливим завдяки партнерству програми з Міністерством економіки України та суттєвому інтересу від переробних підприємств.

З огляду на велику кількість заявок, та високу зацікавленість представників переробної галузі, було ухвалено рішення збільшити обсяг грантової підтримки.

Тепер загальний обсяг фінансування грантової програми для підтримки інноваційної трансформації та розвитку українських підприємств становитиме $11 млн, що дасть можливість надати близько 75 грантів. Раніше планувалось – близько 25 грантів.

Що говорять у Мінекономіки про гранти

Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко наголосила на важливості розвитку українських виробників та залученні інвестицій у реальний сектор економіки.

«Наша стратегія полягає в переробці та розвитку високотехнологічних галузей. Ми маємо збільшити долю переробки в структурі ВВП з 10% до як мінімум 20%, адже сировинність часто є синонімом бідності», — зазначила вона.

Гранти будуть призначені для підтримки бізнесу, який сприяє виробництву інноваційних продуктів, модернізує виробництво та зменшує потребу в ручній праці.

Окрім того, підтримку можуть отримати підприємства, які націлені на заміщення продуктів, які раніше імпортувалися з росії та білорусі. Програма також надаватиме перевагу виробникам товарів, необхідних для відбудови України.

Що відомо про програму USAID «Конкурентоспроможна економіка України»

Програма покликана підтримувати український бізнес у підвищенні конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародних ринках, сприяє розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також надає українським компаніям можливість використовувати переваги міжнародної торгівлі.

Раніше  повідомляв, що 15 переробних підприємств отримали 99,7 млн грн грантів за 12-ю хвилею урядової програми «єРобота».

Зовнішній аудит ефективності роботи НАБУ буде проведено за участю трьох незалежних експертів, що мають міжнародний досвід. За підсумками аудиту вони представлять звіт.

До вересня 2024 року Україна має провести перший зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за участю незалежних фахівців, яких призначать міжнародні партнери. Про це йдеться в документах Міжнародного валютного фонду до другого перегляду програми в межах Механізму розширеного фінансування для України.

За інформацією МВФ, аудит забезпечить неупереджену й офіційну оцінку діяльності НАБУ від 2015 року — часу його створення, а також може виявити сфери для удосконалення й допоможе посилити підзвітність НАБУ, особливо у світлі закону про збільшення штату бюро із 700 до 1000 осіб.

Звіт за підсумками аудиту, що мають представити експерти, буде завершено й оприлюднено наприкінці вересня 2024 року.

Правоохоронці повідомили про підозру колишнього першого заступника голови Фонду держмайна. За версією слідства, він причетний до завдання державі збитків на 400 млн грн.

Про це повідомила пресслужба НАБУ у Telegram.

За даними «Слово і діло», йдеться про Дениса Кудіна, який зараз є виконавчим віце-президентом з корпоративної стратегії та розвитку у ПАТ «Укрнафта».

Правоохоронці вважають, що Кудін перебував у злочинній організації, яку міг створити та очолити колишній керівник ФДМ Дмитро Сеннічно.

За версією слідства, ексглава відомства разом із спільниками поставив «своїх» людей директорами АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК). Ті ж укладали договори з зумовленими компаніями та продавали продукцію за заниженими цінами. Різницю у вартості виводили та конвертували на користь злочинної організації. Внаслідок двох епізодів діяльності злочинної організації державі завдано понад 400 млн грн збитків.

https://www.slovoidilo.ua/2023/12/12/novyna/pravo/top-chynovnyku-ukrnafty-oholosyly-pidozru-zavdanni-derzhavi-zbytkiv-400-mln-hrn

Верховна Рада України 9 грудня 2023 року прийняла в цілому Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів (законопроєкт № 5420). Про це повідомила прес-служба Апарату ВР.

Зазначається, що прийнятим Законом запроваджено з 1 липня 2024 року кримінальну відповідальність за товарну контрабанду вартістю:

• від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис грн;

• понад 15,14 млн грн – відповідальність від штрафу в 850 тис грн до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.

А для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн – від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.

Антимонопольний комітет оштрафував дві компанії на 6,7 млн грн за змову на аукціоні з продажу майна ДП «Укрспирт». Про це повідомляє пресслужба АМКУ.

«Антимонопольний комітет 07 грудня 2023 року прийняв рішення щодо порушення ТОВ «Укрспецпоставка» і ТОВ «Офіс інвестицій» (перейменовано на ТОВ «Спиртовий завод «Лопатин») Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, регіональним відділенням Фонду держмайна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях було проведено аукціон з продажу окремого майна Лопатинського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт». Сума укладеного за результатами аукціону договору становила 60 012 000 грн з ПДВ.

Водночас Комітет під час розслідування справи виявив, що зазначені суб’єкти господарювання узгодили свою поведінку, метою якої було усунення конкуренції між ними під час аукціону. Відповідачі спільно вели господарську діяльність та заздалегідь домовилися про його результати.

За змову під час аукціону з продажу державного майна АМКУ оштрафував відповідачів на загальну суму 6 748 629 грн.



Виключення агрохолдингу «Кернел» з Варшавської фондової біржі продовжено до 2024 року.

«Kernel Holding S.A. повідомляє, що на основі інформації, отриманої від Управління фінансового нагляду Польщі, провадження щодо виключення Компанії з Варшавської фондової біржі продовжено через аналіз додаткових доказів і очікується, що буде завершено у січні 2024 року», — цитує Latifundist повідомлення компанії на Варшавській фондовій біржі.

Цього року стало відомо, що «Кернел» планує піти з Варшавської фондової біржі, оскільки вихід на біржу у 2007 році не приніс агрохолдингу очікуваних вигод. Делістинг став приводом для конфлікту між міноритаріями та радою директорів «Кернела».

Згодом акціонери «Кернела» об’єдналися, щоб протидіяти викупу Андрієм Веревським акцій компанії. У серпні агрохолдинг вирішив розмістити акції, щоб залучити до $60 млн від акціонерів. Йшлося про додаткову емісію 216 млн акцій.

Як зазначає видання, в компанії пояснили, що це робиться для скорочення заборгованості і залучення додаткового капіталу, проте у відповідь акціонери заявили, що таким чином «Кернел» намагається розмити їх частку» та об’єдналися, щоб протидіяти цьому.

Виключення «Кернела» з Варшавської біржі заплановано на січень 2024

Як ЄС та міжнародні партнери контролюватимуть використання коштів на відновлення України?

 

АЛЛА БАСАЛАЄВА

голова Держаудитслужби

Перелік кандидатів, допущених до участі у конкурсі на голову НАЗК, буде оприлюднено 28 грудня за результатами засідання комісії.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це Укрінформу повідомили в комісії.

“Для нас важливо забезпечити, щоб усі кандидати, що претендують на посаду голови НАЗК, змогли подати свої документи. Ми докладаємо максимуму зусиль, щоб належним чином поінформувати всіх зацікавлених осіб про умови та терміни подачі документів, зокрема через наші ресурси в соціальних мережах та ЗМІ. Ми раціонально і ретельно підходимо до всіх етапів відбору, дотримуємося термінів та вимог, які закладені у регламент роботи комісії. Наразі немає передумов для затягування конкурсу, і ми очікуємо, що відбір завершиться в першій половині лютого наступного року”, – сказала член комісії Лора Стефан.

Комісія з проведення конкурсу на зайняття посади керівника НАЗК продовжила термін прийому документів від потенційних кандидатів до 17:00 22 грудня 2023 року. Цей орган у своїй роботі над добором кандидатів не обмежений терміном до 15 січня – у цей день завершуються повноваження теперішнього голови, але не робота комісії. Джерело: https://censor.net/ua/n3459682

https://censor.net/ua/news/3459682/peremojtsya_konkursu_na_golovu_nazk_mayut_vyznachyty_do_10_lyutogo_komisiya

У межах мобілізованих Світовим банком фінансових ресурсів Україна цьогоріч отримала понад $14 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

https://minfin.com.ua/ua/2023/12/05/117302872/

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Українська залізниця підписали Меморандум про модернізацію 75-кілометрового сегменту залізниці, яка з’єднає Львів і європейську транспортну мережу.

Вартість проєкту сягає 225 мільйонів доларів США, йдеться у прес-релізі USAID. А його американська підтримка підкреслює зобов’язання Сполучених Штатів інвестувати в альтернативні маршрути експорту української сільськогосподарської продукції та підкреслює критичну важливість такої інфраструктури, як залізниця, для відновлення України.

Завдяки такому інвестуванню, зокрема, й у пункти перетину кордону, очікується, що потужності з експорту зерна можуть зрости приблизно на 2,5 мільйона метричних тонн на рік, збільшивши експорт до 425 мільйонів доларів США.

“Цей проєкт допоможе зміцнити зв’язок України з Європою, сприяючи економічній стійкості України та сприяючи зрештою зменшенню її залежності від донорської бюджетної підтримки”, – кажуть в USAID.

https://www.holosameryky.com/a/zaliznucja/7383735.html